ФБР опублікувало перший розсекречений документ, який стосується терактів 11 вересня

Федеральне бюро розслідувань опублікувало перший з розсекречених документів, який стосується терактів 11 вересня 2001 року. У ньому йдеться про матеріально-технічну допомогу, яку надали принаймні двом чоловікам, які захопили літаки, ймовірно, співробітник консульства Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі та агент саудівської розвідки.

Документ оприлюднили пізно ввечері 11 вересня після відповідного указу президента США Джо Байдена.

 
фото: ар

Документ датований 4 квітням 2016 року. У ньому детально описані численні звʼязки і покази свідків, які викликали підозри ФБР щодо Омара аль-Баюмі, який нібито був саудівським студентом в Лос-Анджелесі, але якого ФБР підозрювало у роботі на саудівську розвідку. У документі говориться, що він був дуже залучений до "допомоги з поїздками, житлом і фінансуванням" двом викрадачам літаків.

Також в розсекреченому документі переказаний допит громадянина Саудівської Аравії, позначеного як PII, який подавав заяву на громадянство США. Допит проводили у листопаді 2015 року.

Чоловік детально розповів про свою роботу в консульстві Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі і про особисте спілкування з керівництвом посольства. Крім того, в документі описуються його контакти з людьми, які, за даними слідчих, надали "значну матеріально-технічну підтримку" двом терористам.

Газета The New York Times пише, що доказів того, що влада королівства мала відношення до підготовки атак, в документі немає.

Посольство Саудівської Аравії у Вашингтоні раніше заявляло, що "вітає оприлюднення" документів ФБР і що "будь-яке твердження про причетність Саудівської Аравії до терактів 11 вересня є категорично помилковим".

Зазначимо, що 4 вересня Байден доручив розсекретити низку документів, повʼязаних з терактами 11 вересня 2001 року. Їх будуть оприлюднювати протягом наступних шести місяців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.