У Житомирі відкрилась виставка старовинних світлин. ФОТО

У Житомирі відкрилась виставка «Житомиряни в світлописах ХІХ ст.», фото для якої зі своїх родинних фотоальбомів надали жителі міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На виставці представлені світлини, створені з оригіналів приватних колекцій житомирян. Ми зібрали понад 60 світлин, а на виставці експонуються близько 30.

На них жителі Житомира, які жили тут у ХІХ ст. Світлини зроблені різними фотографами, котрі працювали у місті", - розповіла організатор виставки, голова громадської організації "Студентський польський клуб" Валентина Юсупова.

 

За її словами, фотографії почали збирати на початку року. Деколи виникали труднощі, коли житомиряни приносили сімейні альбоми з пошкодженими світлинами. Для виставки оригінали фотографій опрацювали для того, аби відобразити автентичні зображення.

Як розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка Антон Сичевський, у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст. у Житомирі був 61 фотограф.

 

Виставка "Житомиряни в світлописах ХІХ ст." експонується в Gnatyuk Art Center. Вона створена завдяки співпраці Студентського клубу польського, Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка та Gnatyuk Art Center.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.