Українські римо-католики відзначають ювілей київської дієцезії

В Україні відзначили 700-ліття відновлення Київської дієцезії РКЦ

У Києві відбулись урочистості з нагоди 700-ліття відновлення Київської дієцезії римо-католицької церкви.

Святкування розпочалося урочистим привітанням нового Апостольського Нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса на порозі кафедрального храму св. Олександра у Києві.

Під час святкувань отець Павло Вишковський представив альбом, у якому міститься інформація про віхи історії Церкви (становлення дієцезії, відносини з державною владою, доля католицьких святинь), територіальний поділ та чернечі спільноти, які діють на терені дієцезії. 

Після меси у храмі відбулось продовження святкування на площі перед храмом. На сцені вже створював святкову атмосферу гурт "Rejoice" з Житомира. У парку поруч зі сценою була представлена діяльність рухів та спільнот, які діють у дієцезії.

 

Під час святкування також було представлено новий герб Київсько-Житомирської дієцезії, авторства італійця Джухеппе Кватроккі. Єпископ Олександр Язловецький пригадав завдання герба та пояснив елементи та символіку, які бачимо на гербі. На гербі містяться обов'язкові елементи такі як: пасторал, мітра, процесійний хрест та щит. Блакитний колір на щиті символізує святість та небеса, він також вважається марійним кольором. На цьому блакитному полі зображена зірка, яка символізує Пресвяту Діву Марію, адже Матір Божа Бердичівська є покровителькою Київсько-Житомирської дієцезії. Також на блакитному фоні зображений меч, який символізує архангела Михаїла (покровителя Києва, адже останнім часом катедра була перенесена до Києва). На зеленому полі (зелений колір символізує надію, нове життя) зображена виноградна гілка (про яку ми чули під час Літургії Слова на урочистій Євхаристії), яка символізує Київсько-Житомирську дієцезію, що приносила плід у мучениках за віру, покликаннях та вірянах. На гербі також зображений пасторал. Він є особливим тому, що зображує пасторал, який належав київським єпископам, однак за часив переслдувань був вивезений до Польщі. Саме його в 1991 році у дар отримав єпископ Ян Пурвінський від митрополита з Перемишля Ігнатія Токарчука.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.