На Тернопільщині перепоховали трьох вояків УПА. ФОТО

На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє Армія.Inform.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонію погребіння останків вояків Української Повстанської Армії очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Православної церкви України Нестор. Панахида за загиблими вояками відбулася в церкві Архістратига Михаїла в Темногайцях. А поховали вояків у братській могилі в селі Великі Загайці.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

За словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, останки українських патріотів були віднайдені у 2020 році у двох могилах у лісі біля Великих Загайців Кременецького району. Пошукові роботи, ексгумацію та перепоховання профінансував Український інститут національної пам'яті.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Особу одного із загиблих вдалося встановити – це Марко Фук, уродженець села Темногайці. Двох інших, за результатами антропологічної експертизи, ідентифіковано як його родичів. Але імен встановити не вдалося.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонія перепоховання відбулась за участю почесної варти Збройних Сил України, клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець", керівництва Тернопільської обласної ради, Кременецької райдержадміністрації та представників УІНП.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.