Люди зʼявилися у Північній Америці раніше, ніж вважалось

Вчені, які виявили скам’янілі сліди людини у Нью-Мексико, знайшли докази того, що люди з’явилися у Північній Америці щонайменше 23 тисячі років тому — раніше, ніж вчені стверджували дотепер.

Про це повідомляє CNN.

 
фото: Bournemouth University

Вважається, що люди потрапили до Північної Америки через Берингію — сухопутний міст завширшки 1 600 км, який з'єднував сучасну Аляску і Східний Сибір наприкінці льодовикового періоду 13-16 тисяч років тому. Але недавні відкриття демонструють, що люди могли опинитися у Північній Америці значно раніше.

Команда дослідників на чолі з Метью Бенетом, професором та спеціалістом зі стародавніх слідів людини університету Борнмута в Англії, здійснила аналіз слідів, які знайшли в Басейні Тулароза національного парку Вайт-Сандс у США у 2009 році.

Цьогоріч вчені точно датували 61 відбиток ступні за шарами радіовуглецю від насіння водних рослин, які збереглися на та під слідами. Виявилося, що відбитки залишили діти та підлітки 21-23 тисячі років тому, визначили дослідники.

У період, відомий як Останній льодовиковий максимум, два масивних льодяних щити покривали північну третину континенту та досягали Нью-Йорку та Айови. Лід та холодні температури унеможливили подорож між Азією та Аляскою у той час. Це означає, що люди залишили сліди щонайменше на одне тисячоліття раніше, ніж вважали досі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.