Як знайти репресованих родичів: майстер-клас від Архіву національної пам'яті

Чимало українців мають у своїх родинних історіях «білі плями». У когось у 30-х роках загадково зник прадідусь. У когось бабуся була у Сибіру, але чому і за що у сім’ї говорити боялися.

З 2015 року документи НКВД-КГБ розсекречені. Тепер кожен із нас може зазирнути в минуле і через призму своєї сім'ї дізнатися, як Радянський союз проводив масові репресії.

 

Але як звернутися в архів? Що написати в заяві? Чи потрібно збирати стоси паперів, щоб побачити кримінально-слідчі справи на своїх близьких?

Усі ці та інші питання ви можете поставити у неділю, 12 вересня, команді Архіву національної пам'яті – директору Ігорю Кулику та комунікаційниці Дарині Рогачук.

За останній рік у форматі онлайн працівники Архіву безкоштовно проконсультували тисячі людей і допомогли їм дізнатися правду про репресованих. Не пропустіть можливість поспілкуватися із командою вживу!

Коли: 12 вересня (неділя) о 12:00

Де: Мистецько-гастрономічний простір "Остання барикада" на Майдані

Квитки: https://events.borysov.com.ua/masterclass 

Подія у Фейсбуці: https://bit.ly/3DTV33S 

Перед цим розпитайте своїх рідних про таємниці минулого і підготуйте інформацію про репресованих у своїх сім'ї. Зокрема: прізвище, ім'я та по-батькові, рік, місце народження та проживання на момент арешту тощо. Приходьте навіть якщо не знаєте всього – це не завада для пошуків.

Хто саме вважається репресованим?

Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

Теми

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.