У Хусті перейменували вулицю Терешкової

У місті Хуст Закарпатської області вулицю Валентини Терешкової перейменували на честь загиблого на фронті командира взводу штурмової роти “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, молодшого лейтенанта Мирослава Мисли

Як передає "Новинарня", про це в середу, 8 вересня, повідомив журналіст Олександр Рудоманов у фейсбуці.

Мирослав Мисла
Мирослав Мисла

"У Хусті вулицю Терешкової перейменували на честь командира взводу окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї омбр Мирослава Мисли, який загинув 2 жовтня 2016 поблизу села Кримське Луганської області. Дізнався про це сьогодні, коли отримав відповідь на запит від Хустської міськради", – написав він.

Мирослав Мисла з позивним "Мисливець" був істориком за фахом, членом ВО "Свобода" та проводу ВГО "Сокіл".

Пішов захищати батьківщину у 2014 році, з початком бойових дій на сході. Був добровольцем чоти "Карпатська Січ", офіцером та згодом командиром чоти 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр ЗСУ.

Загинув 2 жовтня 2016 року під час зіткнення поблизу селища Кримське на Луганщині.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.