Спецпроект

In memoriam. Помер син патріарха Мстислава – Ярослав Скрипник

У віці ста років помер український громадський діяч у Канаді, син патріарха Мстислава Скрипника Ярослав Скрипник.

Про це повідомляє "Новинарня".

 

"Сьогодні на 101-му році життя в оселі Всевишнього відійшов п. Ярослав Скрипник – старший син Патріарха Мстислава, який проживав у м. Едмонтон (Канада). Залишив у смутку дружину Софію, сина Остапа, дочку Ксенію і люблячу велику родину близьких і приятелів", – сказано в повідомленні.

Віряни висловлюють співчуття родині Скрипника.


Як відомо, батько Ярослава Скрипник святіший патріарх Київський і всієї Руси-України (1990-1993) Мстислав, у миру Степан Скрипник був племінником – сином сестри – головного отамана УНР Симона Петлюри та активним державним, військовим і церковним діячем ще з 1920-х років. На еміграції у США став предстоятелем УАПЦ. Мав сина і двох дочок.

Ярослав Скрипник приїхав до Канади після Другої світової війни, в 1948 році. Все своє життя Ярослав поклав на те, щоб творити українську справу чи то в культурній, чи у фінансовій сферах (реалізація ідеї впровадження кредитних спілок). Щороку він приїздив до України, щоб бути в ритмі життя на Батьківщині. Придбав із дружиною квартиру в Києві.

У 2010 році він розповідав в інтерв'ю газеті "День": "Мій наймолодший син — поборник всього українського, працює в багатьох патріотичних організаціях, його дружина — львів'янка. Дочка активно зайнята в Пласті…

Діти моєї дочки говорять із мамою по-українськи, а з татом — по-англійськи, діти сина розмовляють тільки по-українськи. З нами, бабусею і дідусем, всі внуки виключно говорять по-українськи, вони не соромляться звертатися до нас із дружиною рідною мовою в будь-якому оточенні, бо знають, що по-іншому не можна".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.