Інтерактивну виставку усміхнених святих відкрили в Острозькому замку

Тридцять унікальних ікон, на яких святі посміхаються, можна побачити в оновленій експозиції Державного історико-культурного заповідника Острога

У межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму музей реалізував проєкт "Експозиція Острозької іконописної майстерні в Острозькому замку".

 

У середу, 13 жовтня, відбулося відкриття експозиції. Серед присутніх гостей були заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг, начальниця відділу культури та туризму міськвиконкому Ольга Лозюк, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк та інші. 

Над оновленням експозиції працювала команда музейників, а курували виставку заступник директора з наукової роботи ДІКЗО Андрій Брижук та доцент кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Луц.

Нова виставка розміщена на площі понад 300 м2 та займає три зали найвищого поверху Острозького замку. Експозицію іконопису розширили та відійшли від практики виключно споглядання до практики залучення. Виставка містить інтерактивні та інклюзивні елементи й дозволяє детальніше дізнатися про історію майстерні, деталі створення ікон та безпосередньо про острозький іконопис.

Також, відвідувачі зможуть відчути себе дослідниками та за допомогою мікроскопа детально роздивитися структуру фарби, мазки пензля та інше. У вітрині можна побачити увесь процес роботи іконописця – від етапу заготовки дошки, роботи з матеріалом, знаряддями до фінального покриття лаком. Частину ікон супроводжує відео з поясненнями складних сюжетів.

Низку експонатів вперше виставили до огляду відвідувачів. Зокрема, завдяки новому розміщенню двохсторонньої ікони "Покрова та Воскресіння",тепер можна відразу оглянути обидві ікони. Оновлену експозицію доповнили предметами 16 -18 ст., які були знайдені під час археологічних розкопок. Подібний посуд, скляні вироби іконописець зобразив свого часу на іконі.

Проєкт має на меті сприяти збереженню культурної спадщини Острога та забезпечити доступність і простоту сприйняття творів мистецтва для широкого кола відвідувачів. У музеї створили тактильні зображення та підготували описи експонатів шрифтом Брайля. Ще виставку доповнили тактильною моделлю аналою з життям святого Миколая, яку в 2020 році створили  за підтримки УКФ у рамках проєтку "Інклюзивний музей в Острозькому замку".

Багато уваги приділили деталям, які зацікавлять наймолодших відвідувачів замку. Тож у музейній залі облаштували дитячу зону, де юним дослідникам пропонують скласти фрагмент ікони, а у розмальовці розфарбувати орнамент чи елемент твору мистецтва.

За допомогою сучасного дизайну, технологій, художнього оформлення та просторових рішень оновлена експозиція трансформувалась з традиційної збірки музеєфікованих предметів до інтерактивного середовища.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.