У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників укласти охоронний договір історичну пам'ятку

Про це повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради, краєзнавець Олександр Котис.

 

"Завершився суд у справі недотримання пам'яткоохоронного законодавства власниками найкращої модерністської споруди передвоєнного Луцька - Каси рільничих спілок (тепер Укртелеком на вулиці Кривий Вал). Будівля зведена у другій половині 1930-х, архітектор Вітольд Марчінковський. Окрім класної архітектури, ця будівля відома тим, що тут працювала культова цукерня Mokka, в якій збиралася вся луцька інтелігенція на літературні і розважальні тусовки" - йдеться у дописі Олександра Котиса.

Власник споруди - АТ Укртелеком - відмовлялись укласти пам'яткоохоронний договір. Відділу охорони культурної спадщини Луцькради довелось звертатись до суду. Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників таки укласти охоронний договір з відділом на цю будівлю.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.