На Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі Соколовській

У місті Коростишів на Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі (Олександрі Соколовській), її батькові й трьом братам-отаманам, які були борцями проти більшовиків у 1918-1921 роках

Відкриття монумента відбулося в суботу, 13 листопада.

 

"Пам'ятник славній Отаманці Марусі – Олександрі Соколовській – відкрито сьогодні у Коростишеві. Її сміливість та подвиги в ім'я України так добре для усіх нас описав Василь Шкляр у романі "Маруся". Пан Василь і сьогодні на відкритті виступив із натхненним словом про неї. Вклонився пам'яті славної Марусі і я", – написав у фейсбуці політик, колишній віцепрем'єр-міністр і міністр культури В'ячеслав Кириленко.

Автором монумента є скульптор Віталій Рожик.

"Віталій Рожик безкоштовно виготовив пам'ятник родині Соколовських. Монумент складається зі стели та інформаційної таблички. А ініціаторами встановлення пам'ятника виступили історики-краєзнавці та письменники, з-поміж яких – Володимир Гонський та Василь Шкляр", – повідомив  коростишівський міський голова Іван Кохан.

Після відкриття монумента в Коростишеві багато хто з присутніх вирушив на Черняхівщину до рідного села Соколовських Горбулева, де вшанували пам'ять отамана Олекси Соколовського на місці його поховання біля тамтешньої церкви.

У грудні 2022 року виповниться 120 років від дня народження Олександри Соколовської.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.