Музей Майдану оприлюднив програму заходів 20-21 листопада

До Дня Гідності та Свободи 20 і 21 листопада Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану приготував особливу програму

 
З 11 до 18 години в Музеї Майдану відбудуться безкоштовні екскурсії "Назустріч свободі", у рамках яких відвідувачі ознайомляться з хронологією Майдану та його цікавими артефактами, матимуть змогу "пройтися" мапою Майдану і переглянути документальне відео.

Показуватимуть також кіно про Майдан:
▪ 20 листопада, 15:00-17:00 – показ і обговорення фільму "Історія українських Майданів — від протестів на граніті до Революції Гідності" (із серіалу "10 Днів незалежності");
▪ 21 листопада, 14:00-17:00 – презентація документального фільму "Як домовлявся Майдан".

Під час екскурсійного обслуговування необхідно дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану можна також отримати програму заходів до Дня Гідності та Свободи та синьо-жовту стрічку, яку традиційно носимо на згадку про Майдан.

Адреса: майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок, 1-й поверх, Київ.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.