Музей Майдану оприлюднив програму заходів 20-21 листопада

До Дня Гідності та Свободи 20 і 21 листопада Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану приготував особливу програму

 
З 11 до 18 години в Музеї Майдану відбудуться безкоштовні екскурсії "Назустріч свободі", у рамках яких відвідувачі ознайомляться з хронологією Майдану та його цікавими артефактами, матимуть змогу "пройтися" мапою Майдану і переглянути документальне відео.

Показуватимуть також кіно про Майдан:
▪ 20 листопада, 15:00-17:00 – показ і обговорення фільму "Історія українських Майданів — від протестів на граніті до Революції Гідності" (із серіалу "10 Днів незалежності");
▪ 21 листопада, 14:00-17:00 – презентація документального фільму "Як домовлявся Майдан".

Під час екскурсійного обслуговування необхідно дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану можна також отримати програму заходів до Дня Гідності та Свободи та синьо-жовту стрічку, яку традиційно носимо на згадку про Майдан.

Адреса: майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок, 1-й поверх, Київ.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.