АНОНС: Публічна дискусія «Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»

Центр досліджень визвольного руху запрошує на публічну дискусію «‎Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»‎

Захід відбудеться 2 листопада о 19:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

 

Центр досліджень визвольного року презентує завершення проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів". Дослідники до кінця жовтня викладуть в онлайн-доступ 3,5 тисяч копій документів з архіву Внутрішніх військ НКВД Українського округу.

Документи оприлюднені на сайті Електронного архіву українського визвольного руху. Наразі оригінал архіву перебуває поза межами України та, найімовірніше, недоступний для опрацювання.

Дослідники українського визвольного руху обговорять під час заходу історію привезення копій документів в Україну, їх зміст, важливі факти, які вдалося виявити в процесі опрацювання копій, та наукову цінність архіву для подальших досліджень.

Учасники презентації:

Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, фахівець з історії українського визвольного руху, експерт проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів";
Володимир В'ятрович — історик, дослідник історії українського визвольного руху;
Ігор Бігун — історик, дослідник історії українського визвольного руху, редактор сайту "Історична правда";
Надія Суха — журналістка, комунікаційниця проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів" Центру досліджень визвольного руху.

Захід організовується в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.