Створено віртуальний музей Барської кераміки

На Вінниччині створили тримовний віртуальний музей унікальної Барської кераміки

Про це повідомляє Укрінформ.

Розробник медіаресурсу - керівник напрямку "Центр візуальних комунікацій" Агенції сталого розвитку "АСТАР" Олексій Буйницький:

"У Барі є громадська організація "Барський МХАТ", яка реалізує проєкт із відродження традицій Барської кераміки. Ми для них створили віртуальний 3-D музей, де представлені зразки виробів, виготовлених у цій унікальній техніці, які знайшли під час науково-пошукових експедицій Вінниччиною та музеями України. Унікальність експозиції в тому, що вона презентує експонати, які фізично знаходяться у фондах різних закладів, приватних колекціях чи серед робіт сучасних майстрів".

 

За його словами, у віртуальному музеї можна не тільки побачити зразки Барської кераміки, а й дізнатися про заклади і колекції, в яких вони зберігаються. Таким чином віртуальний музей надає доступ користувачам інтернету до найповнішого зібрання зразків Барської кераміки.

Інформація на сайті викладена трьома мовами - українською, польською та англійською. Вона містить науковий опис усіх представлених експонатів. А зображення у форматі 3-D дозволяє роздивитися їх з усіх боків. На створені об'ємні поверхні перенесено текстури з фотоматеріалу експонатів.

Проєкт зі створення віртуального музею Барської кераміки підтримав Український культурний фонд (УКФ), надавши ГО "Барський МХАТ" грант у розмірі грантом у розмірі 637 тис. грн.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.