В Україні запустили сайт, на якому можна «прогулятись» Чорнобилем та «політати» над Прип’яттю

Освітня та комунікаційна онлайн-платформа «Чорнобиль. Подорож», запуск якої відбувся з ініціативи Офісу Президента, дає змогу здійснити віртуальну мандрівку зоною відчуження.

Про це повідомляє Офіційне інтернет-представництво глави держави.

 

"Цьогоріч виповнилося 35 років Чорнобильській трагедії. Та квітнева ніч понад тридцять років тому поділила життя мільйонів людей на "до" й "після". Слово "Чорнобиль" почув весь світ. Але його почали згадувати здебільшого поряд зі словами "трагедія", "катастрофа", "лихо".

Це дійсно чи не найбільша техногенна катастрофа людства. І це справді величезна трагедія. Це зламані людські долі, покинуті помешкання та спустошені землі зони відчуження. Але також варто звернути увагу на інший бік Чорнобиля – на мужність та самовідданість героїв, які майже голіруч протистояли цій катастрофі.

Понад 600 тисяч людей брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Багато з них віддали своє життя та здоров'я заради життя інших та безпеки майбутніх поколінь. Ми маємо зберегти пам'ять про них та передати її нашим дітям та онукам. Щоб більше ніколи не допускати подібних катастроф на нашій планеті. Маємо шанувати подвиг ліквідаторів та пам'ятати його ціну", – зазначив Президент Володимир Зеленський.

Проєкт створено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" розроблено вебпродакшн-студією Gremcy. Перейшовши за посиланням , можна здійснити інтерактивну подорож у просторі та часі, зокрема політати над сучасною Прип'яттю, радіолокаційною станцією "Дуга" та покинутими селами Полісся, ознайомитися з хронологією аварії, світовим контекстом 1986 року, почути розмови про майбутнє зони відчуження та історії людей, чиї долі змінила катастрофа.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" створений за принципами скролітелінгу – це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання й натискання.

"Важливо відкривати таємниці Чорнобиля та передавати ці знання наступним поколінням. Тут має цінність кожна історія, кожен спогад людей у надзвичайних обставинах, свідчення ліквідаторів, науковців, інженерів, колишніх чиновників, військових та всіх, хто має що сказати", – наголосив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.

За його словами, важливо, щоб Чорнобиль став не місцем забуття, а точкою розвитку та правильних висновків.

Над проєктом працювала команда з понад двохсот фахівців, від істориків до радіологів. На сайті представлені розсекречені документи та наукові дослідження, що допомагають розібратися в причинах трагічних подій та розвіяти поширені міфи про Чорнобиль.

У блоці "Люди" - історії свідків, сучасників аварії на ЧАЕС.

Охочі зможуть долучитися до цього проєкту, поділившись своєю історією про Чорнобиль чи баченням його майбутнього. Для цього на сайті передбачена спеціальна форма, щоб доповнити проєкт своєю розповіддю. А щоб висловити думку про розвиток Чорнобиля, слід натиснути на відео з дискусією фахівців у блоці "Сьогодні, завтра".

Ця освітня та комунікаційна платформа стала продовженням однойменної мультимедійної виставки, відкритої в Національному комплексі "Експоцентр України" до 35-річчя Чорнобильської катастрофи.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.