Спецпроект

Голодомор нагадує, що смертельна агресія Росії повторюється й нині – Маркарова

Вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років є нагадуванням для нинішнього покоління борців за незалежність України, що вони є послідовниками нації, яку Росія намагалася знищити впродовж історії.

Про це заявила під час меморіального заходу у Вашингтоні в пам'ять про трагедію Голодомору посол України в США Оксана Маркарова, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Ми оплакуємо і пам'ятаємо (жертви трагедії – ред.) разом, але йдеться не тільки про пам'ять і стогнання – йдеться про боротьбу",- зауважила Маркарова.

Вона підкреслила, що тепер українські борці за незалежність мусять протистояти агресії Кремля, який на початку 1930-х років також знищував мільйони українців, влаштувавши геноцид голодом. За її словами, дуже важливо пам'ятати трагедію 1932-33 років, викривати правду та спростовувати брехливі наративи Кремля про нібито неврожаї.

"У сьогоднішній боротьбі за нашу незалежність і територіальну цілісність важливо пам'ятати, що ми – не перше покоління, яке бореться з цим злом", - підкреслила посол України в США.

Вона висловила вдячність американській владі, яка визнала на рівні обох палат Конгресу США, а також окремих штатів, Голодомор геноцидом українського народу. Це, за її словами, підтверджує на міжнародному рівні відповідальність сталінського режиму за його злодіяння, а також поширює правду для всього цивілізованого світу.


Меморіальний захід за жертвами Голодомору "Запали пам'ятну свічку" пройшов у понеділок у центрі американської столиці, неподалік Капітолію, де встановлений пам'ятник Holodomor 1932-1933. У заході взяли участь українські дипломати, представники американського уряду, духовенства, української громади в США.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.