Спецпроект

Голодомор нагадує, що смертельна агресія Росії повторюється й нині – Маркарова

Вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років є нагадуванням для нинішнього покоління борців за незалежність України, що вони є послідовниками нації, яку Росія намагалася знищити впродовж історії.

Про це заявила під час меморіального заходу у Вашингтоні в пам'ять про трагедію Голодомору посол України в США Оксана Маркарова, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Ми оплакуємо і пам'ятаємо (жертви трагедії – ред.) разом, але йдеться не тільки про пам'ять і стогнання – йдеться про боротьбу",- зауважила Маркарова.

Вона підкреслила, що тепер українські борці за незалежність мусять протистояти агресії Кремля, який на початку 1930-х років також знищував мільйони українців, влаштувавши геноцид голодом. За її словами, дуже важливо пам'ятати трагедію 1932-33 років, викривати правду та спростовувати брехливі наративи Кремля про нібито неврожаї.

"У сьогоднішній боротьбі за нашу незалежність і територіальну цілісність важливо пам'ятати, що ми – не перше покоління, яке бореться з цим злом", - підкреслила посол України в США.

Вона висловила вдячність американській владі, яка визнала на рівні обох палат Конгресу США, а також окремих штатів, Голодомор геноцидом українського народу. Це, за її словами, підтверджує на міжнародному рівні відповідальність сталінського режиму за його злодіяння, а також поширює правду для всього цивілізованого світу.


Меморіальний захід за жертвами Голодомору "Запали пам'ятну свічку" пройшов у понеділок у центрі американської столиці, неподалік Капітолію, де встановлений пам'ятник Holodomor 1932-1933. У заході взяли участь українські дипломати, представники американського уряду, духовенства, української громади в США.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.