Київ із Софією Київською увійшов до п’ятірки найпопулярніших об’єктів ЮНЕСКО

Київ зі своєю перлиною Софією Київською опинився у топ-5 рейтингу найінстаграмніших місць з об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, обійшовши такі популярні історичні міста, як Флоренція, Прага та Будапешт.

Відповідний рейтинг склала Британська компанія Design Bundles, повідомляють у НЗ "Софія Київська".

 

Експерти Design Bundles проаналізували 145 найпопулярніших міст і визначних пам'яток та підрахували, скільки разів вони були позначені у соціальній мережі Instagram.

Так вони визначили 10 найбільш інстаграмних об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у світі.

Київ у цьому рейтингу посів 4 місце в Instagram столицю України позначали майже 22 млн.

"Добре збережений інтер'єр та колекція мозаїк і фресок, датованих ХІ століттям, варті подорожі", - пишуть на туристичній платформі.

На першому місці опинився центр Риму з його Колізеєм, фонтаном Треві та Пантеоном.

На другому - Ріо-де-Жанейро: саме там розташований символ християнства та візитна картка Бразилії - монумент Христа-Спасителя.

Третє місце в рейтингу посіла Венеція та її лагуна.

Також в Instagram-десятку увійшли: історичний центр Флоренції; історичний центр Праги; Будапешт; місто Бразиліа; історичний центр Санкт-Петербурга; і Кіто, столиця Еквадора.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.