Спецпроект

У канадському парламенті вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади з ініціативи депутата українського походження Івана Бейкера вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, вшанування відбулося у перший сесійний день нового скликання канадського парламенту.

 

"Я підіймаюся, аби вшанувати 80-ту річницю геноциду голодом в Україні, відомого як Голодомор, під час якого Йосип Сталін закрив українські кордони та конфіскував усю їжу, аби знищити українське населення, налаштоване проти його правління", – сказав Бейкер під час свого виступу.

Він розповів, що на піку Голодомору щохвилини вмирало 19 людей, щогодини – 1 200 і щодня – 28 тисяч. "Світ зберігав мовчання. Як наслідок – загинули мільйони", – наголосив парламентарій.

За словами Бейкера, його власна бабуся Алана пережила Голодомор. "Вона колись сказала мені, що сподівається на те, що жертв Голодомору не лише пам'ятатимуть, але й вшановуватимуть. Вшановування означає не лише згадування, але й упевнення, що такі злочини більше ніколи не повторяться", – зауважив він.

Депутат висловив сподівання, що "цього тижня ми всі згадаємо та вшануємо жертв". "Нам також слід подвоїти зусилля, аби упевнитися, що подібні злочини – які трапляються навіть зараз – будуть припинені й ніколи не повторяться", – підсумував Бейкер.

По завершенню промови усі присутні в залі депутати піднялися та відреагували оплесками на виступ колеги.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.