На Тернопільщині знайшли братську могилу бійців УПА

На Тернопільщині в селі Лідихів Кременецького району виявили братську могилу з останками десятьох бійців УПА з Тернопільської, Львівської та Рівненської областей. Зараз триває їх ексгумація.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Останки бійців УПА знайшли у братській могилі на глибині півметра. Усі скелети належать чоловікам. Про це розповіла антропологиня Меморіально-пошукового центру "Доля" Ольга Мінейко. За її словами, наймолодшому приблизно 15-17 років, найстаршому – 35. Усі воїни були високого зросту.

"Стан збереження цих кісток незадовільний. Це пов'язано із тим, що самі останки загиблих воїнів ховали за деякий час після смерті. Їх після бою збирали за два-три тижні, ховали вже в зимовий період часу, крім того сама могильна яма досить невелика.

Очевидно, що рештки були просто присипані землею, що призвело до значного руйнування кісткового матеріалу, проте в деяких чоловіків є добре збережені зуби, що зробить можливим аналіз ДНК", – каже антропологиня.

Науковці вважають, що вояків поховали жителі села, каже археолог Ярослав Онищук. Адже тіла поклали акуратно. Бійці були одягненими, збереглися їхні особисті речі.

"Тут є ґудзики від кітелю німецького солдата Вермахту. Тобто, це одяг німецького зразка. Є ґудзики від штанів, бачимо ґудзики від білизни, це означає, що ці люди були одягнені в основному в одяг німецького зразка. Але попри це, ми знаходимо ще ґудзики і залишки одягу радянського зразка.

Це свідчить про те, що це не була якась формація, тобто німці чи солдати Червоної армії, а це відповідає тій історії, що це воїни УПА, які одягалися у все трофейне. У все, що потрапляло під руку", – зазнає Ярослав Онищук.

 

Окрім залишків форми, видно також шматки теплого в'язаного одягу, скло від ліхтарика, гребінець і обручки, каже Ярослав Онищук. Директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета додає, що бій, у якому загинули воїни УПА, відбувся восени 1944 року.

"Тут через поле в урочищі перебували три сотні УПА і війська НКВД провели спецоперацію для того, щоб або вбити, або взяти в полон воїнів УПА.

Бій був доволі жорсткий, були великі сили як УПА, так і були стягнуті великі сили військ НКВД. Притягнули військову техніку, три танки, за певними свідченнями, брали участь у тому бою. Нам відомо, що тут у тому бої загинули 28 воїнів, які представляють три області України і три райони різних областей України", – розповів Святослав Шеремета.

Він наголосив, що на території села Лідихів є ще дві братські могили, однак їх наразі не знайшли.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.