На Тернопільщині знайшли братську могилу бійців УПА

На Тернопільщині в селі Лідихів Кременецького району виявили братську могилу з останками десятьох бійців УПА з Тернопільської, Львівської та Рівненської областей. Зараз триває їх ексгумація.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Останки бійців УПА знайшли у братській могилі на глибині півметра. Усі скелети належать чоловікам. Про це розповіла антропологиня Меморіально-пошукового центру "Доля" Ольга Мінейко. За її словами, наймолодшому приблизно 15-17 років, найстаршому – 35. Усі воїни були високого зросту.

"Стан збереження цих кісток незадовільний. Це пов'язано із тим, що самі останки загиблих воїнів ховали за деякий час після смерті. Їх після бою збирали за два-три тижні, ховали вже в зимовий період часу, крім того сама могильна яма досить невелика.

Очевидно, що рештки були просто присипані землею, що призвело до значного руйнування кісткового матеріалу, проте в деяких чоловіків є добре збережені зуби, що зробить можливим аналіз ДНК", – каже антропологиня.

Науковці вважають, що вояків поховали жителі села, каже археолог Ярослав Онищук. Адже тіла поклали акуратно. Бійці були одягненими, збереглися їхні особисті речі.

"Тут є ґудзики від кітелю німецького солдата Вермахту. Тобто, це одяг німецького зразка. Є ґудзики від штанів, бачимо ґудзики від білизни, це означає, що ці люди були одягнені в основному в одяг німецького зразка. Але попри це, ми знаходимо ще ґудзики і залишки одягу радянського зразка.

Це свідчить про те, що це не була якась формація, тобто німці чи солдати Червоної армії, а це відповідає тій історії, що це воїни УПА, які одягалися у все трофейне. У все, що потрапляло під руку", – зазнає Ярослав Онищук.

 

Окрім залишків форми, видно також шматки теплого в'язаного одягу, скло від ліхтарика, гребінець і обручки, каже Ярослав Онищук. Директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета додає, що бій, у якому загинули воїни УПА, відбувся восени 1944 року.

"Тут через поле в урочищі перебували три сотні УПА і війська НКВД провели спецоперацію для того, щоб або вбити, або взяти в полон воїнів УПА.

Бій був доволі жорсткий, були великі сили як УПА, так і були стягнуті великі сили військ НКВД. Притягнули військову техніку, три танки, за певними свідченнями, брали участь у тому бою. Нам відомо, що тут у тому бої загинули 28 воїнів, які представляють три області України і три райони різних областей України", – розповів Святослав Шеремета.

Він наголосив, що на території села Лідихів є ще дві братські могили, однак їх наразі не знайшли.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.