Нацбанк підготував пам'ятні монети до 30-річчя ЗСУ

Національний банк України введе в обіг пам’ятні монети, які створили до 30-річчя Збройних сил України – “Збройні сили України” та “Сухопутні війська ЗСУ”

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

 

 Монети "Збройні сили України" та "Сухопутні війська ЗСУ" введуть в обіг 1 грудня.

У банку підкреслили, що монету "Збройні сили України" присвятили українським військам, на які, відповідно до Конституції, покладаються завдання з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

На аверсі монети, окрім іншого, розмістили мблему Збройних сил та тризуб. Реверс прикрасили стилізованим рослинним орнаментом, який служить тлом для військових беретних знаків розрізнення: загальновійськового (угорі), Десантно-штурмових військ (праворуч), Військово-морських сил (унизу праворуч), Сил спеціальних операцій (унизу ліворуч), Повітряних сил (ліворуч). У центрі на дзеркальному тлі написи: Збройні сили України.

Тираж монети – 1 мільйон штук, її вага 12, 4 грама, а діасег 30 міліметрів.

Монету "Сухопутні війська ЗСУ" присвятили військам, "які є основою та головним носієм бойової могутності Збройних сил Україний. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні ЗС своїх функцій як у мирний, так і у воєнний час".

"Сухопутні війська – це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ та артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин логістичного забезпечення, а також бригад територіальної оборони", – заявили у Нацбанку.

На аверсі монети розмістили емблему сухопутних військ ЗСУ, ліворуч від якої – малий Державний герб України, а праворуч – знак сухопутних військ ЗСУ. На реверсі викарбували українського воїна зі зброєю та бойову техніку на тлі камуфляжу.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.