Нацбанк підготував пам'ятні монети до 30-річчя ЗСУ

Національний банк України введе в обіг пам’ятні монети, які створили до 30-річчя Збройних сил України – “Збройні сили України” та “Сухопутні війська ЗСУ”

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

 

 Монети "Збройні сили України" та "Сухопутні війська ЗСУ" введуть в обіг 1 грудня.

У банку підкреслили, що монету "Збройні сили України" присвятили українським військам, на які, відповідно до Конституції, покладаються завдання з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

На аверсі монети, окрім іншого, розмістили мблему Збройних сил та тризуб. Реверс прикрасили стилізованим рослинним орнаментом, який служить тлом для військових беретних знаків розрізнення: загальновійськового (угорі), Десантно-штурмових військ (праворуч), Військово-морських сил (унизу праворуч), Сил спеціальних операцій (унизу ліворуч), Повітряних сил (ліворуч). У центрі на дзеркальному тлі написи: Збройні сили України.

Тираж монети – 1 мільйон штук, її вага 12, 4 грама, а діасег 30 міліметрів.

Монету "Сухопутні війська ЗСУ" присвятили військам, "які є основою та головним носієм бойової могутності Збройних сил Україний. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні ЗС своїх функцій як у мирний, так і у воєнний час".

"Сухопутні війська – це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ та артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин логістичного забезпечення, а також бригад територіальної оборони", – заявили у Нацбанку.

На аверсі монети розмістили емблему сухопутних військ ЗСУ, ліворуч від якої – малий Державний герб України, а праворуч – знак сухопутних військ ЗСУ. На реверсі викарбували українського воїна зі зброєю та бойову техніку на тлі камуфляжу.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".