У Ніжині під час ремонту вулиці виявили старовинне підземелля

У Ніжині Чернігівської області археологи виявили підземелля, попередньо – два підвальних приміщення будівлі дворянського зібрання кінця XVIII століття

Про це повідомив керівник археологічних робіт, кандидат історичних наук, доцент Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Іван Кедун.

 

"Під час реконструкції вулиці Гоголя, нагляду за закладанням дренажного колодязя, ми виявили рештки цегляної кладки. Розчистили її, дослідили і знайшли отвір. Ми туди спустилися і побачили підвальне приміщення з двох кімнат. Одне площею приблизно 7 на 9 м, друге – 7 на 3 метри, кімнати розділяє арка. Заміри – поверхневі, бо там важко дихати, небезпечно перебувати, і тому робили ми їх дуже швидко", – розповів археолог.

За його словами, попередньо – це підвали колишньої будівлі дворянського зібрання кінця XVIII сторіччя, яка, за спогадами ніжинців, стояла ще в 50-х роках минулого століття.

Зруйнували її, очевидно, в період масового знесення старих будівель у Ніжині. Вхід у підземелля засипали, коли поруч будували пам'ятник видатному земляку-мореплавцю Юрію Лисянському (підземелля знайшли у сквері його імені).

Досліджувати знахідку, зауважив Кедун, будуть не раніше весни 2022 року. Адже, по-перше, на це треба отримати фінансування, а по-друге, в старе підземне приміщення не можна напускати холоду.

"Там велика вологість, повітря промерзне і цегла почне руйнуватися. Тому найкраще – законсервувати і вже в теплу пору року досліджувати", – зазначив він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.