Вийшов друком історичний роман "Циндао-Відень-Київ"

"Циндао–Відень–Київ" – роман кінорежисера Івана Канівця, що присвятив свою творчість висвітленню Української революції 1917–1921 років.

Про це йдеться на сторінці книжки у Фейсбуці.

 

Літо 1914 року. Юний львів'янин Олександр – гість на розкішній яхті, що здійснює навколосвітню подорож. В одному з її пунктів – Циндао, німецькій колонії в Китаї, куточку раю на землі – безтурботних мандрівників заскочує світова війна.

У вихорі "великої історії", що підхоплює Олександра, він має визначитись, ким є – лояльним громадянином імперії чи українцем. Має зрозуміти, як і для чого жити, коли навколо руйнується старий світ. Має відшукати дівчину з минулого, котра приходить до нього у снах, щоб зрозуміти, хто є його справжнім коханням.

В романі описані перші у ХХ сторіччі українські військові підрозділи, зокрема легіон Січових Стрільців, Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, Перший український авіаційний загін.

На сторінках роману можна зустріти Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Симона Петлюру та багатьох інших людей, що вписали своє ім'я в історію українського війська.

З книги ви дізнаєтесь чимало маловідомих епізодів боротьби за Київ взимку 1917-1918 років.

Консультантами автора були Михайло Ковальчук, Олександр Кучерук, Тимур Баротов, Владислав Куценко, Тарас Компаніченко.


Замовити книжку можна за посиланням.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".