У Вінниці презентували перший історичний комікс УІНП

У Вінниці відбулася презентація першого історичного коміксу Українського інституту національної пам'яті «Оборона Замостя. Легенда про лопату»

Про це повідомив співавтор коміксу, співробітник УІНП Ігор Кромф.

 

"Одне із завдань УІНП – це популяризація української історії, зокрема, невідомих або маловідомих історичних тем. Я довго виношував ідею популяризації історії саме у коміксах. Це нормальне явище у світі, ми тут не вигадуємо велосипед", - сказав Кромф.

За його словами, у Польщі давно друкують історичні комікси, у Чехії, Сербії, США активно використовують такий засіб популяризації історії.

"В Інституті національної пам'яті у нас було кілька спроб реалізувати це з приватними підрядниками, але з ряду причин не вдавалося. Врешті-решт знайшовся однодумець - інший працівник УІНП, Володимир Поліщук. Виявилося, що в нього є талант художника. Таким чином у нас виникла ця колаборація і комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" побачив світ", - розповів співавтор коміксу.

Він додав, що це перший історичний мальопис, створений Українським інститутом національної пам'яті. Він також став першим у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям", які охоплять низку героїчних сторінок української історії XX століття.

"Конкретно цей цикл складатиметься із трьох частин. Першу ми сьогодні презентуємо у Вінниці, а ще дві плануємо випустити наступного року. Власне, сценарій уже пророблений, вони на стадії зарисовок. Їх об'єднує головний герой – боєць армії УНР Гнат Вечірній на прізвисько Лопата, ветеран Першої світової війни. Власне, мальопис – це історія про його пригоди, фронтову службу й армію УНР під час Української революції 1917-1921 років. Одна частина коміксу розповідає про участь Гната Вечірнього у поході Петра Болбочана на Крим у 1918 році, друга - про спецоперацію гетьманської варти в Одесі. А третя, з якої ми, власне, почали, - історія про його участь в обороні Замостя 1920 року", - пояснив Кромф.

Він уточнив, що у коміксі розповідається про події оборонних боїв за Замостя 1920 року, в ході радянсько-польської війни, коли українські та польські союзні війська розгромили більшовицьку Першу кінну армію Будьонного.

Співавтор мальопису додав, що комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" виданий накладом 750 примірників. У ньому розмістили історичну довідку та фотографії, які розповідають про бойові дії на Замості.

Загалом у коміксі 42 сторінки, він орієнтований на максимально широку аудиторію. На думку авторів, його можна давати читати дітям від 10 років. Утім, на фестивалі Comic Con мальопис здобув позитивні відгуки і від дорослих читачів.

Комікс, як і вся продукція УІНП, виданий за кошти платників податків і на комерційній основі не поширюється. Більшу частину накладу вже передали у регіони - поширюватимуть, зокрема, у навчальних закладах і бібліотеках.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.