У Тернополі презентували знайдений архів ОУН

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Сере знахідок - альбом з роботами Ніла Хасевича

Архів збройного підпілля ОУН Подільського краю, датований 1948-1951 рр., знаходився за м. Бережани, перед с. Малинівка – не доїжджаючи до джерела з правої сторони від дороги у лісовому масиві на віддалі 1,5 км.

Перший бідон знайшли 13 жовтня 2021 р. на глибині до 40 см., а другий і третій - 14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 метрів один від одного у вигляді трикутника.

У трьох бідонах, знайдених пошуківцями Андрієм Хруником і Андрієм Остапом на Бережанщині, виявлено речі повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з радянських книжок.

Родзинкою матеріалів з бідонів є альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля.

 

Важливими матеріалами є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.).

На значній частині пакетів та конвертів був поданий цифронім "579", який належав організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину ("Бурлан", "Модест"; уродженець с. Теляче, тепер Мирне, Підгаєцького р-ну, 1924 р.н.), який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля с. Темногайці, що на Шумщині. У підпіллі "Бурлан" кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, а від головного військового штабу УПА отримав звання сотника-політвиховника.

Подільський край, як організаційно-територіальна одиниця ОУН, у 1949-1951 рр. складалася з Чортківської, Тернопільської, Кременецької, Кам'янець-Подільської та Вінницької округ.

 
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.