У Тернополі презентували знайдений архів ОУН

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Сере знахідок - альбом з роботами Ніла Хасевича

Архів збройного підпілля ОУН Подільського краю, датований 1948-1951 рр., знаходився за м. Бережани, перед с. Малинівка – не доїжджаючи до джерела з правої сторони від дороги у лісовому масиві на віддалі 1,5 км.

Перший бідон знайшли 13 жовтня 2021 р. на глибині до 40 см., а другий і третій - 14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 метрів один від одного у вигляді трикутника.

У трьох бідонах, знайдених пошуківцями Андрієм Хруником і Андрієм Остапом на Бережанщині, виявлено речі повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з радянських книжок.

Родзинкою матеріалів з бідонів є альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля.

 

Важливими матеріалами є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.).

На значній частині пакетів та конвертів був поданий цифронім "579", який належав організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину ("Бурлан", "Модест"; уродженець с. Теляче, тепер Мирне, Підгаєцького р-ну, 1924 р.н.), який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля с. Темногайці, що на Шумщині. У підпіллі "Бурлан" кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, а від головного військового штабу УПА отримав звання сотника-політвиховника.

Подільський край, як організаційно-територіальна одиниця ОУН, у 1949-1951 рр. складалася з Чортківської, Тернопільської, Кременецької, Кам'янець-Подільської та Вінницької округ.

 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.