У Києві презентували книгу про лідера ОУН Славу Стецько

Презентація книги «Слава Стецько. Жінка, яка творила незалежну Україну» відбулася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє Український погляд.

 

Ініціаторка і упорядниця видання пані Леся Брацюнь розповіла про тривалу роботу над автобіографічною книгою, основу якої складають спогади про своє життя і боротьбу самої Слави Стецько, записані і розшифровані істориком Дмитром Куделею на початку 2000-х років. Її розповідь доповнила видавець книги пані Світлана Короленко.

 

Про лідера бандерівської ОУН Славу Стецько добрим словом згадували її соратники, близькі, друзі, науковці і громадські діячі: професори Сергій Квіт, Іван Патриляк, Володимир Костицький, депутати Верховної Ради України попередніх скликань Лілія Григорович, Юрій Сиротюк, Євген Лупаков, Сергій Жижко, Андрій Мохник, редактор офіціозу ОУН (б) "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, суддя федерального суду США Богдан Футей… Кожен говорив про своє знайомство з пані Славою, згадував знакові епізоди, ділився особистими враженнями.

"Кожен з нас згадує про пані Славу з вдячністю, кожен з нас багато від неї навчився. Працездатність, простота і щирість у спілкуванні, вірність національній ідеї насамперед характеризують її постать державника і націоналіста", – ці слова лейтмотивом звучали практично в кожному виступі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".