У Києві презентували книгу про лідера ОУН Славу Стецько

Презентація книги «Слава Стецько. Жінка, яка творила незалежну Україну» відбулася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє Український погляд.

 

Ініціаторка і упорядниця видання пані Леся Брацюнь розповіла про тривалу роботу над автобіографічною книгою, основу якої складають спогади про своє життя і боротьбу самої Слави Стецько, записані і розшифровані істориком Дмитром Куделею на початку 2000-х років. Її розповідь доповнила видавець книги пані Світлана Короленко.

 

Про лідера бандерівської ОУН Славу Стецько добрим словом згадували її соратники, близькі, друзі, науковці і громадські діячі: професори Сергій Квіт, Іван Патриляк, Володимир Костицький, депутати Верховної Ради України попередніх скликань Лілія Григорович, Юрій Сиротюк, Євген Лупаков, Сергій Жижко, Андрій Мохник, редактор офіціозу ОУН (б) "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, суддя федерального суду США Богдан Футей… Кожен говорив про своє знайомство з пані Славою, згадував знакові епізоди, ділився особистими враженнями.

"Кожен з нас згадує про пані Славу з вдячністю, кожен з нас багато від неї навчився. Працездатність, простота і щирість у спілкуванні, вірність національній ідеї насамперед характеризують її постать державника і націоналіста", – ці слова лейтмотивом звучали практично в кожному виступі.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.