У комітеті ВРУ підтримали перейменування Володимира-Волинського

Рішення про перейменування Володимира потрапить на розгляд Верховної Ради: в комітеті підтримали одноголосно

1 грудня питання повернення історичної справедливості – перейменування міста Володимира-Волинського на Володимир розглянули на засіданні комітету з питань організації державної влади. Всі присутні депутати одноголосно прийняли рішення підтримати проєкт рішення та рекомендували Верховній Раді прийняти проєкт постанови про перейменування міста в цілому.
23 з присутніх народних депутатів проголосували за прийняття рішення про повернення Володимиру-Волинському історичної назви. Відтак проєкт рішення про перейменування потрапить до Верховної Ради.
 
Заступник голови комітету, нардеп Ігор Гузь відзначив, що прийняття рішення – є поверненням історичної справедливості. Крім того, цю ініціативу підтримує місцеве самоврядування.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.