АНОНС: «Деколонізація: віднайти своє»: УІНП проведе круглі столи в чотирьох містах

Український інститут національної пам’яті запускає серію круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”

Публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців ще й досі залишається у полоні російських імперських міфів і стереотипів. Що й не дивно, бо в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж у радянській. Такий концепт відповідає логіці подолання проблем з історичною пам'яттю. Саме про те, як долати нав'язане бачення своєї історії і культури в топонімах і пам'ятниках, музеях та освіті, йтиметься під час круглих столів за участю відомих та авторитетних експертів і науковців.

 

"Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось в свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації і української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід'ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти, як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення подібних круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, в нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема", - зауважив голова УІНП Антон Дробович. 

Круглі столи відбудуться в чотирьох містах: Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві протягом 19 листопада-16 грудня. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".