АНОНС: «Деколонізація: віднайти своє»: УІНП проведе круглі столи в чотирьох містах

Український інститут національної пам’яті запускає серію круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”

Публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців ще й досі залишається у полоні російських імперських міфів і стереотипів. Що й не дивно, бо в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж у радянській. Такий концепт відповідає логіці подолання проблем з історичною пам'яттю. Саме про те, як долати нав'язане бачення своєї історії і культури в топонімах і пам'ятниках, музеях та освіті, йтиметься під час круглих столів за участю відомих та авторитетних експертів і науковців.

 

"Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось в свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації і української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід'ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти, як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення подібних круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, в нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема", - зауважив голова УІНП Антон Дробович. 

Круглі столи відбудуться в чотирьох містах: Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві протягом 19 листопада-16 грудня. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".