На Хмельниччині 2022 рік проголосили роком УПА

Таке рішення підтримали 47 із 60 присутніх на сесії депутатів облради.

Депутати Хмельницької облради оголосили 2022 рік на території області роком Української повстанської армії.

 

Про це повідомляє місцеве видання Є.

Депутати наголосили на бажанні відзначити 80-річчя створення УПА та вшанувати її героїчний внесок у боротьбу за незалежність України.

Необхідність такого рішення вони пояснили тим, що більшість населення Хмельниччини перебуває у полоні радянських міфів. Натомість історія боротьби за незалежність України залишається їм мало відомою. Мовляв, навіть у краєзнавчих музеях громад навряд чи є згадки про місцевих членів УПА.

Із 60 зареєстрованих на сесії депутатів проголошення на Хмельниччині року УПА підтримали 47 осіб.

Цим рішенням обласна рада також рекомендувала обласній держадміністрації розробити заходи, присвячені відзначенню 80-річчя створення УПА, та забезпечити їх виконання.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.