У Баштанці на будівництві супермаркету знайшли некрополь XIX століття

Миколаївські археологи на місці будівництва супермаркету в місті Баштанка знайшли некрополь, який датується початком XIX століття

Про це повідомив керівник розкопок, науковий співробітник інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Ми провели археологічні дослідження на місці будівництва супермаркету у м. Баштанка. Виявили дуже цікаві знахідки – старовинний некрополь початку 19 століття. Нам вдалося знайти останки 31 людини, в тому числі й дітей. Отож можемо 100-відсотково стверджувати, що це перші поселенці, які заснували Баштанку, що до 1928 року називалась Полтавка", - сказав Смирнов.

також знайдено 13 монет, 5 хрестиків, каблучка та бронзова застібка для одягу.

"Дана інформація дуже цікава з точки зору обрядовості перших переселенців, зокрема, поховального. Досі нічого подібного в нашій області не було – це перший некрополь, який ми дослідили", - стверджує археолог.

На його думку, люди, які тут поховані, були християнами. Але при цьому дотримувалися язичницьких обрядів, які збереглися у слов'ян-землеробів стародавніх часів. Зокрема, у похованнях знайшли не лише хрестики, а й монети.

"Існувала традиція класти в труну гроші начебто для того, щоб викупати ті земельні ділянки, на яких люди були поховані. Дітям клали одну копійку, дорослим – дві. Знайдені монети датовані 1817-1820 роками. Це дуже цікава і науково цінна інформація. Надалі ми будемо працювати з останками, визначатимемо їхні стать та вік, також триватиме робота з нумізматичним матеріалом", - розповів Смирнов.

Він також зазначив, що цієї знахідки могло і не бути, якби місцеві активісти не звернули увагу на те, що на майданчику, де тривають будівельні роботи, знайшли людські рештки. Смирнов приїхав на місце події та спробував порозумітися з місцевою владою. Проте роботи зупинили лише після того, як на будмайданчик викликали поліцію. Завдяки правоохоронцям, роботи зупинили. Згодом замовник уклав договір на проведення археологічних досліджень.

Завершити їх планувалося за 2-3 дні, але поховань виявилося більше, аніж спочатку передбачалося. Тому працювали тиждень. Допомагала техніка, яку надав замовник будівництва. Зараз археологи завершили свою роботу, і будівництво супермаркету може продовжитися.

Фахівці також зазначають, що наразі йдеться лише про фрагмент старовинного цвинтаря, більша частина якого давно перебуває під приватною забудовою. А відтак дослідити його повністю немає змоги.

Нинішні дослідження проведені під егідою Інституту археології Національної академії наук України за підтримки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми", Національного університету імені В. Сухомлинського та обласного Центру національно-патріотичного виховання.






Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".