У Баштанці на будівництві супермаркету знайшли некрополь XIX століття

Миколаївські археологи на місці будівництва супермаркету в місті Баштанка знайшли некрополь, який датується початком XIX століття

Про це повідомив керівник розкопок, науковий співробітник інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Ми провели археологічні дослідження на місці будівництва супермаркету у м. Баштанка. Виявили дуже цікаві знахідки – старовинний некрополь початку 19 століття. Нам вдалося знайти останки 31 людини, в тому числі й дітей. Отож можемо 100-відсотково стверджувати, що це перші поселенці, які заснували Баштанку, що до 1928 року називалась Полтавка", - сказав Смирнов.

також знайдено 13 монет, 5 хрестиків, каблучка та бронзова застібка для одягу.

"Дана інформація дуже цікава з точки зору обрядовості перших переселенців, зокрема, поховального. Досі нічого подібного в нашій області не було – це перший некрополь, який ми дослідили", - стверджує археолог.

На його думку, люди, які тут поховані, були християнами. Але при цьому дотримувалися язичницьких обрядів, які збереглися у слов'ян-землеробів стародавніх часів. Зокрема, у похованнях знайшли не лише хрестики, а й монети.

"Існувала традиція класти в труну гроші начебто для того, щоб викупати ті земельні ділянки, на яких люди були поховані. Дітям клали одну копійку, дорослим – дві. Знайдені монети датовані 1817-1820 роками. Це дуже цікава і науково цінна інформація. Надалі ми будемо працювати з останками, визначатимемо їхні стать та вік, також триватиме робота з нумізматичним матеріалом", - розповів Смирнов.

Він також зазначив, що цієї знахідки могло і не бути, якби місцеві активісти не звернули увагу на те, що на майданчику, де тривають будівельні роботи, знайшли людські рештки. Смирнов приїхав на місце події та спробував порозумітися з місцевою владою. Проте роботи зупинили лише після того, як на будмайданчик викликали поліцію. Завдяки правоохоронцям, роботи зупинили. Згодом замовник уклав договір на проведення археологічних досліджень.

Завершити їх планувалося за 2-3 дні, але поховань виявилося більше, аніж спочатку передбачалося. Тому працювали тиждень. Допомагала техніка, яку надав замовник будівництва. Зараз археологи завершили свою роботу, і будівництво супермаркету може продовжитися.

Фахівці також зазначають, що наразі йдеться лише про фрагмент старовинного цвинтаря, більша частина якого давно перебуває під приватною забудовою. А відтак дослідити його повністю немає змоги.

Нинішні дослідження проведені під егідою Інституту археології Національної академії наук України за підтримки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми", Національного університету імені В. Сухомлинського та обласного Центру національно-патріотичного виховання.






Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".