У Баштанці на будівництві супермаркету знайшли некрополь XIX століття

Миколаївські археологи на місці будівництва супермаркету в місті Баштанка знайшли некрополь, який датується початком XIX століття

Про це повідомив керівник розкопок, науковий співробітник інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Ми провели археологічні дослідження на місці будівництва супермаркету у м. Баштанка. Виявили дуже цікаві знахідки – старовинний некрополь початку 19 століття. Нам вдалося знайти останки 31 людини, в тому числі й дітей. Отож можемо 100-відсотково стверджувати, що це перші поселенці, які заснували Баштанку, що до 1928 року називалась Полтавка", - сказав Смирнов.

також знайдено 13 монет, 5 хрестиків, каблучка та бронзова застібка для одягу.

"Дана інформація дуже цікава з точки зору обрядовості перших переселенців, зокрема, поховального. Досі нічого подібного в нашій області не було – це перший некрополь, який ми дослідили", - стверджує археолог.

На його думку, люди, які тут поховані, були християнами. Але при цьому дотримувалися язичницьких обрядів, які збереглися у слов'ян-землеробів стародавніх часів. Зокрема, у похованнях знайшли не лише хрестики, а й монети.

"Існувала традиція класти в труну гроші начебто для того, щоб викупати ті земельні ділянки, на яких люди були поховані. Дітям клали одну копійку, дорослим – дві. Знайдені монети датовані 1817-1820 роками. Це дуже цікава і науково цінна інформація. Надалі ми будемо працювати з останками, визначатимемо їхні стать та вік, також триватиме робота з нумізматичним матеріалом", - розповів Смирнов.

Він також зазначив, що цієї знахідки могло і не бути, якби місцеві активісти не звернули увагу на те, що на майданчику, де тривають будівельні роботи, знайшли людські рештки. Смирнов приїхав на місце події та спробував порозумітися з місцевою владою. Проте роботи зупинили лише після того, як на будмайданчик викликали поліцію. Завдяки правоохоронцям, роботи зупинили. Згодом замовник уклав договір на проведення археологічних досліджень.

Завершити їх планувалося за 2-3 дні, але поховань виявилося більше, аніж спочатку передбачалося. Тому працювали тиждень. Допомагала техніка, яку надав замовник будівництва. Зараз археологи завершили свою роботу, і будівництво супермаркету може продовжитися.

Фахівці також зазначають, що наразі йдеться лише про фрагмент старовинного цвинтаря, більша частина якого давно перебуває під приватною забудовою. А відтак дослідити його повністю немає змоги.

Нинішні дослідження проведені під егідою Інституту археології Національної академії наук України за підтримки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми", Національного університету імені В. Сухомлинського та обласного Центру національно-патріотичного виховання.






Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.