У Баштанці на будівництві супермаркету знайшли некрополь XIX століття

Миколаївські археологи на місці будівництва супермаркету в місті Баштанка знайшли некрополь, який датується початком XIX століття

Про це повідомив керівник розкопок, науковий співробітник інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Ми провели археологічні дослідження на місці будівництва супермаркету у м. Баштанка. Виявили дуже цікаві знахідки – старовинний некрополь початку 19 століття. Нам вдалося знайти останки 31 людини, в тому числі й дітей. Отож можемо 100-відсотково стверджувати, що це перші поселенці, які заснували Баштанку, що до 1928 року називалась Полтавка", - сказав Смирнов.

також знайдено 13 монет, 5 хрестиків, каблучка та бронзова застібка для одягу.

"Дана інформація дуже цікава з точки зору обрядовості перших переселенців, зокрема, поховального. Досі нічого подібного в нашій області не було – це перший некрополь, який ми дослідили", - стверджує археолог.

На його думку, люди, які тут поховані, були християнами. Але при цьому дотримувалися язичницьких обрядів, які збереглися у слов'ян-землеробів стародавніх часів. Зокрема, у похованнях знайшли не лише хрестики, а й монети.

"Існувала традиція класти в труну гроші начебто для того, щоб викупати ті земельні ділянки, на яких люди були поховані. Дітям клали одну копійку, дорослим – дві. Знайдені монети датовані 1817-1820 роками. Це дуже цікава і науково цінна інформація. Надалі ми будемо працювати з останками, визначатимемо їхні стать та вік, також триватиме робота з нумізматичним матеріалом", - розповів Смирнов.

Він також зазначив, що цієї знахідки могло і не бути, якби місцеві активісти не звернули увагу на те, що на майданчику, де тривають будівельні роботи, знайшли людські рештки. Смирнов приїхав на місце події та спробував порозумітися з місцевою владою. Проте роботи зупинили лише після того, як на будмайданчик викликали поліцію. Завдяки правоохоронцям, роботи зупинили. Згодом замовник уклав договір на проведення археологічних досліджень.

Завершити їх планувалося за 2-3 дні, але поховань виявилося більше, аніж спочатку передбачалося. Тому працювали тиждень. Допомагала техніка, яку надав замовник будівництва. Зараз археологи завершили свою роботу, і будівництво супермаркету може продовжитися.

Фахівці також зазначають, що наразі йдеться лише про фрагмент старовинного цвинтаря, більша частина якого давно перебуває під приватною забудовою. А відтак дослідити його повністю немає змоги.

Нинішні дослідження проведені під егідою Інституту археології Національної академії наук України за підтримки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми", Національного університету імені В. Сухомлинського та обласного Центру національно-патріотичного виховання.






На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.