«Чорні копачі» грабують пам’ятки на острові Березань

"Чорні копачі" у міжсезоння грабують місця наукових розкопок на острові Березань: наразі виявлено численні сліди на місці середньовічного некрополя.

Про це у відеовключенні під час прессніданку ГО "Спілки археологів України" перед початком польового археологічного сезону розповів керівник Березанського загону Миколаївської археологічної експедиції Олександр Смирнов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Я щойно прибув з Березані. На сьогодні я зафіксував прокопи, які пошкодили середньовічний некрополь, і близько 20 грабіжницьких прирізок до офіційних розкопів", - зазначив Смирнов.

Як зауважив голова правління Спілки археологів України Яків Гершкович, експедиція Смирнова досліджує на Березані залишки найдавнішого давньогрецького поселення Північного Причорномор'я. Розкопки там тривають вже багато років, але у той період року, коли науковців на острові немає, грабіжники роблять там що заманеться.

Смирнов окремо наголосив, що потрапити на острів не так просто, адже він знаходиться біля державного кордону.

"Острів Березань є прикордонною зоною. Коли ми туди виїжджаємо з експедицією, то оформлюємо триста якихось листів та папірців. А грабіжники за весну та осінь розкопали там більш ніж півтори тисячі квадратних метрів пам'ятки верхнього шару", - обурився він.

За словами історика, офіційно потрапити на Березань можна тільки з початком навігації – не раніше квітня. До того туди не допускають навіть охорону заповідника. Але грабіжники не тільки дістаються острова групами до 10-15 осіб, живуть там, регулярно завозять харчі і воду (прісної води на острові нема), а ще й користуються облаштованими науковцями локаціями, а подеколи і пошкоджують будівлі й майно.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".