Суд відмовляється арештувати техніку «копачів», які нівечили скіфський курган на Миколаївщині

Казанківський районний суд Миколаївської області знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку, якою незаконно розкопували скіфський курган, і вимагає повернути її власнику.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на начальника ГУ Нацполіції у Миколаївській області Сергія Шайхета.

 

"Продовжую тримати руку на пульсі стосовно ситуації з курганом у Казанківському районі. Поліція цілодобово його охороняє, підключивши максимум людських та часових ресурсів, і нам вдається принаймні стримувати "копачів" від посягань на курган.

Але складається враження, що, окрім археологів, які першими забили на сполох, та журналістів, всі інші вирішили потурати зловмисникам.

Активістів, бажаючих підключитися до охорони об'єкту національного значення – не виявилось, а суд Казанківського району знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку і вимагає її повернути. Мовляв, немає доказів на підтвердження того, хто дійсно є власником техніки", - написав Шайхет.

Він також зазначив, що поліція має на меті найближчим часом разом з археологами домогтися консервації об'єкту таким чином, аби національна пам'ятка зберегла свою цінність. А ще оголосити підозру у скоєнні злочину всім, хто доклав руку до понівечення кургану.


Нагадуємо
, що на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Поліція порушила кримінальне провадження за статтею 298, ч.3 ККУ (навмисне незаконне знищення об'єктів культурної спадщини).

Техніку, яка розкопувала курган, було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Варта міста". Паралельно поліція звернулася до місцевого суду з проханням накласти арешт на 2 одиниці техніки – бульдозер та екскаватор, які були зафіксовані на розкопках кургану при виїзді на місце події поліції.

Це вже повторне звернення до суду з цього питання. Перше було ще у червні цього року, коли вперше було зафіксовано несанкціоновані розкопки кургану. Але й тоді суд відмовив у її арешті, і техніку повернули власникам.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.