У Миколаєві «чорні копачі» розрили пам’ятку археології античної доби. ВІДЕО

У Миколаєві «чорні копачі» в пошуках скарбів розрили територію пам’ятки археології національного значення під назвою урочище «Дідова Хата – I». Це об'єкт античної доби, який датується 4-3 ст. до Р.Х.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Нам з іншими активістами стало відомо про незаконні розкопки від місцевих мешканців цими днями, хоча там час від часу копали й раніше. Але цього разу масштаби вражають – розрита територія більше 10 тисяч квадратних метрів! Причому, схоже, що це не просто сторонні люди, бо вони мають сучасні металошукачі та інше обладнання. Отож копає хтось знаючий", - сказав Смирнов.

На його думку, вони шукають старовинні килики (широка посудина для пиття води – ред.), амфори, монети. Зараз це користується попитом на чорному ринку. При цьому копачі розкидали черепки, кістки тварин і таке інше. Все це вже втрачено для науки.

Цей об'єкт є елементом Ольвійської хори. У стародавній Греції так називали сільські поселення навколо міста, разом із яким вони й утворювали Ольвійську державу. Дане поселення було доволі великим. Воно мало не тільки будинки і господарські споруди, а й власний некрополь.

"Дідова Хата - I" – один із трьох стародавніх історико-археологічних об'єктів, розташованих безпосередньо на території міста Миколаєва.

Відео з даних "чорних розкопок" виклав місцевий активіст Ілля Зелінський.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.