У Миколаєві «чорні копачі» розрили пам’ятку археології античної доби. ВІДЕО

У Миколаєві «чорні копачі» в пошуках скарбів розрили територію пам’ятки археології національного значення під назвою урочище «Дідова Хата – I». Це об'єкт античної доби, який датується 4-3 ст. до Р.Х.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Нам з іншими активістами стало відомо про незаконні розкопки від місцевих мешканців цими днями, хоча там час від часу копали й раніше. Але цього разу масштаби вражають – розрита територія більше 10 тисяч квадратних метрів! Причому, схоже, що це не просто сторонні люди, бо вони мають сучасні металошукачі та інше обладнання. Отож копає хтось знаючий", - сказав Смирнов.

На його думку, вони шукають старовинні килики (широка посудина для пиття води – ред.), амфори, монети. Зараз це користується попитом на чорному ринку. При цьому копачі розкидали черепки, кістки тварин і таке інше. Все це вже втрачено для науки.

Цей об'єкт є елементом Ольвійської хори. У стародавній Греції так називали сільські поселення навколо міста, разом із яким вони й утворювали Ольвійську державу. Дане поселення було доволі великим. Воно мало не тільки будинки і господарські споруди, а й власний некрополь.

"Дідова Хата - I" – один із трьох стародавніх історико-археологічних об'єктів, розташованих безпосередньо на території міста Миколаєва.

Відео з даних "чорних розкопок" виклав місцевий активіст Ілля Зелінський.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.