Музей В’ячеслава Чорновола шукає керівника

У музеї-садибі В’ячеслава Чорновола у селі Вільхівець Звенигородського Черкаської області шукають нового керівника, оскільки його багаторічний завідувач Василь Стрижиус звільнився за станом здоров’я

Про це повідомила сестра В'ячеслава Чорновола Валентина Чорновіл.

 

"Черкаський краєзнавчий музей, філією якого є музей-садиба у Вільхівці, шукає нового директора. Звісно, консультуються зі мною.... Мені бачиться людина, яка проводила би наукові дослідження, публікувала би свої роботи в пресі та науковому середовищі. Зараз іде пошук такої кандидатури спільно з директоркою краєзнавчого музею в Черкасах Іриною Собко" , – каже Валентина Чорновіл.

За її словами, музей-садиба фінансується недостатньо: опалення взимку є лише в одній кімнаті, де туляться співробітники.

Музей-садибу В'ячеслава Чорновола було відкрито на батьківщині політика в селі Вільхівець у грудні 2007 року. Будівельники знесли стару аварійну хату й на її місці збудували нову за старими кресленнями.

Наразі обов'язки завідувача музею виконує працівниця закладу Ірина Рибалко.






Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.