АНОНС: онлайн дискусія "Щоденник Мирона Кордуби, 1918–1925"

Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика організовує публічне обговорення щоденника Мирона Кордуби

Щоденник Мирона Кордуби є унікальним джерелом-очевидцем періоду 1917–1925 років. Саме тоді на міжнародній арені було вирішено статус Східної Галичини, яка була ядром створеної в листопаді 1918 року ЗУНР.

 

Автор щоденника Мирон Кордуба - відомий історик, учень Михайла Грушевського, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського таємного університету.

Щоденник особливо цінний як погляд на організацію "держави в державі", функціонування українських квазідержавних інституцій, що виникли після польсько-української війни 1918–1919 років. 

Учасники дискусії зосереджуватимуть увагу на значенні щоденника Кордуби для перегляду історії Галичини та Буковини першої чверті ХХ століття та міжнародної ролі уряду в еміграції ЗУНР. Щоденник також є важивим для розуміння розвитку польсько-українських відносин у міжвоєнний період.

Обговорення відбуватиметься 27 січня о 19 годині за київським часом онлайн на ZOOM та у прямому ефірі КІУСу. Синхронний переклад буде надано англійською та українською мовами.

Серед учасників – Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет), Ола Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка). Модератором сесії буде Френк Сисин (Університет Альберти).






Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.