У Львові презентували інтерактивний тур про втрачені пам’ятки

Це виставка, що демонструє величні споруди, які втрачені назавжди. Це перший схожий в Європі стартап у сфері інтерактивно-історичних реконструкцій з допомогою технологій доповненої реальності

Біля входу у Львівську Ратушу встановили стенди, на яких зображені зруйновані пам'ятки архітектури, відтворені за допомогою технологій доповненої реальності.

 

Охочі зможуть побачити, який вигляд мала львівська Ратуша у XVII ст., відому Краківську браму, усю велич Високого замку на піку своєї могутності, а також побачити як виглядала синагога Золота Роза у минулому столітті.

"Цього разу у нас виставка дещо незвична – про доповнену реальність, про ті пам'ятки Львова, які, на жаль, втрачені. Це Краківська брама, яка була на північний частині оборонних укріплень, це Високий замок, який був розібраний в 19 ст. Також Ратуша, попередниця теперішньої будівлі, яка теж в 19 ст. була розібрана, а на її місці збудували теперішню. Це синагога Золота Роза.

Нам як комунальному підприємству, яке займається, власне, популяризацією культурної спадщини, цікаво, щоб про цей проект дізналося якомога більше людей, щоб люди мали більше можливостей, більше ресурсів для вивчення культурної спадщини міста", – розповів керівник ЛКП "Бюро спадщини" управління охорони історичного середовища Павло Богайчик.

Як користуватися додатком та побачити як виглядали ці об'єкти на локаціях в місті, розповів автор ідеї, засновник стартапу Chameleon Age Ігор Ковалишин.

"Людина підходить до руїн пам'ятки, сканує QR-код, завантажує додаток, відкриває платформу доповненої реальності, вибирає "Львів", споруду, біля якої вона є, відкриває камеру – і з'являється споруда в реальному розмірі. Можна гуляти, робити фото, слухати довідкову інформацію. Ми займаємося спорудами, які ніколи не відбудують, як, до прикладу, Високий замок. А завдяки додатку можна побачити, прогулятися. Також це і престиж для міста, і історична складова, і освітня: ми хочемо, щоб школярі, студенти чи історики на цьому вчилися. Відтворення – історично достовірні, і архітектурно все правильно. Консультуємося з істориками, як все відновлювати і тоді робимо 3D-модель. А програма відтворює і колізей, і замок – все в реальному розмірі", – розповів Андрій Ковалишин.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.