У Львові презентували інтерактивний тур про втрачені пам’ятки

Це виставка, що демонструє величні споруди, які втрачені назавжди. Це перший схожий в Європі стартап у сфері інтерактивно-історичних реконструкцій з допомогою технологій доповненої реальності

Біля входу у Львівську Ратушу встановили стенди, на яких зображені зруйновані пам'ятки архітектури, відтворені за допомогою технологій доповненої реальності.

 

Охочі зможуть побачити, який вигляд мала львівська Ратуша у XVII ст., відому Краківську браму, усю велич Високого замку на піку своєї могутності, а також побачити як виглядала синагога Золота Роза у минулому столітті.

"Цього разу у нас виставка дещо незвична – про доповнену реальність, про ті пам'ятки Львова, які, на жаль, втрачені. Це Краківська брама, яка була на північний частині оборонних укріплень, це Високий замок, який був розібраний в 19 ст. Також Ратуша, попередниця теперішньої будівлі, яка теж в 19 ст. була розібрана, а на її місці збудували теперішню. Це синагога Золота Роза.

Нам як комунальному підприємству, яке займається, власне, популяризацією культурної спадщини, цікаво, щоб про цей проект дізналося якомога більше людей, щоб люди мали більше можливостей, більше ресурсів для вивчення культурної спадщини міста", – розповів керівник ЛКП "Бюро спадщини" управління охорони історичного середовища Павло Богайчик.

Як користуватися додатком та побачити як виглядали ці об'єкти на локаціях в місті, розповів автор ідеї, засновник стартапу Chameleon Age Ігор Ковалишин.

"Людина підходить до руїн пам'ятки, сканує QR-код, завантажує додаток, відкриває платформу доповненої реальності, вибирає "Львів", споруду, біля якої вона є, відкриває камеру – і з'являється споруда в реальному розмірі. Можна гуляти, робити фото, слухати довідкову інформацію. Ми займаємося спорудами, які ніколи не відбудують, як, до прикладу, Високий замок. А завдяки додатку можна побачити, прогулятися. Також це і престиж для міста, і історична складова, і освітня: ми хочемо, щоб школярі, студенти чи історики на цьому вчилися. Відтворення – історично достовірні, і архітектурно все правильно. Консультуємося з істориками, як все відновлювати і тоді робимо 3D-модель. А програма відтворює і колізей, і замок – все в реальному розмірі", – розповів Андрій Ковалишин.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.