У Чернігові утворено організації учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті

Колишні чернігівські дисиденти та учасники опору комуністичному режимові 1980-х – початку 1990-х рр. вирішили об’єднатись у спільні організації. З цією метою ними у Чернігові віднедавна зареєстровано «Чернігівську спілку учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.» та Чернігівську обласну філію Всеукраїнського ветеранського об’єднання Української Гельсінської Спілки.

Про це повідомляє SVOBODA.FM

 

Обидві організації об'єднують учасників антикомуністичного опору та боротьби за незалежність України у ХХ ст. Зокрема, до Ветеранського об'єднання Української Гельсінської Спілки (УГС) входять колишні активісти цієї найдавнішої в Україні дисидентської організації, яка в радянські часи першою почала виборювати незалежність України та протистояла комуністичній тоталітарній системі.

До складу організації також входять колишні активісти молодіжної філії УГС – Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ) та створеної на базі УГС першої української антирадянської політичної партії – Української Республіканської Партії (УРП), головою якої так само багато років незмінно був Левко Лук'яненко. У Чернігові УРП в 1990 – 1992 рр. очолював Анатолій Шацький, якого нині обрано головою Чернігівської філії Ветеранського об'єднання УГС.

Іншу створену у Чернігові організацію – "Чернігівську спілку учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" так само очолив учасник антикомуністичного опору Анатолій Шацький. Заступниками голови Спілки обрані колишні активісти УГС – СНУМ та учасники антирадянського визвольного руху 1989–1991 рр. Петро Сальник та Сергій Шумило.

На відміну від ветеранського об'єднання УГС, "Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" покликана об'єднати не тільки активістів УГС, а й всіх учасників визвольних змагань 1980-х – 1990-х років від різних організацій та партій, які тоді діяли на Чернігівщині.

Зокрема, як повідомив Анатолій Шацький, за Статутом членами цієї організації можуть бути громадяни, які в 1988–1991 рр. були членами антикомуністичних опозиційно-демократичних та просвітницьких організацій Чернігівщини і брали участь у їхній діяльності, зокрема: Української Гельсінської Спілки (УГС), Народного Руху України (НРУ), Української Республіканської Партії (УРП), Спілки Української Незалежної Молоді (СНУМ), Демократичної партії України (ДемПУ), Товариства "Меморіал", Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, Української екологічної асоціації "Зелений світ", Центру демократичних ініціатив (ЦДІ), Студентського Братства, Братства Андрія Первозваного та інших, які діяли на Чернігівщині до 24 серпня 1991 року, а також інші громадяни та дисиденти, які зазнали за свої переконання репресій, переслідувань, засудження та геноциду за часів радянського тоталітарного режиму.

У своїй діяльності обидві організації керуються Законом України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті".

За словами Анатолія Шацького, серед основних задач діяльності обох організацій, згідно зі Статутами, є просвітницька діяльність, відновлення та вшанування національної пам'яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX ст., а також інших дисидентів та репресованих громадян, які зазнали репресій, переслідувань та засудження за часів радянського режиму; здійснення досліджень щодо радянської репресивної політики, історії національно-визвольної боротьби, репресій та геноциду в Україні; популяризація знань і пам'яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX ст., сприяння реабілітації репресованих в радянські часи громадян, пошук місць їхніх розстрілів та поховань, встановлення пам'ятних знаків, створення музейних експозицій, проведення круглих столів, конференцій, лекцій тощо.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.