У Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Малюнок створили на стіні компресорної станції. Вона розташована на території колишнього трамвайного депо на вулиці Вітовського, відомого як Lem Station. Це спільний проєкт з офісом "Катовіце – місто музики ЮНЕСКО", офісом "Львів – місто літератури ЮНЕСКО" та ТзОВ "ЛемСтейшн".

Мурал також відкрили у рамках спільного проєкту з польським містом Катовіце – "Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала". Мурал створили львівські митці Віталій та Сергій Грехи.

Львів – рідне місто Станіслава Лема. Там він народився, навчався у місцевій гімназії та університеті. Зазначають, що саме у Львові він сформувався як особистість – провів дитинство та юнацькі роки, а перший фантастичний роман "Людина з Марсу" написав ще під час німецької окупації міста. Тому 100-ліття всесвітньо знаного письменника-фантаста, футуролога та філософа Станіслава Лема у Львові відзначили низкою заходів.

Зокрема, урочистостями у сесійній залі львівської Ратуші за участю письменника Юрія Андруховича, лемознавця Андрія Павлишина, поетки та перекладачки Ірини Старовойт та інших інлетектуалів міста.

Також на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів відкрили меморіальну таблицю письменнику. Окрім того відбулась дискусія про "Місце Лема в українській сучасній культурі" та фестиваль аудіовізуального мистецтва "Тетраматика: Себастіан Соберський [PL]. Лекція "Голоси космосу".

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.