У Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Малюнок створили на стіні компресорної станції. Вона розташована на території колишнього трамвайного депо на вулиці Вітовського, відомого як Lem Station. Це спільний проєкт з офісом "Катовіце – місто музики ЮНЕСКО", офісом "Львів – місто літератури ЮНЕСКО" та ТзОВ "ЛемСтейшн".

Мурал також відкрили у рамках спільного проєкту з польським містом Катовіце – "Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала". Мурал створили львівські митці Віталій та Сергій Грехи.

Львів – рідне місто Станіслава Лема. Там він народився, навчався у місцевій гімназії та університеті. Зазначають, що саме у Львові він сформувався як особистість – провів дитинство та юнацькі роки, а перший фантастичний роман "Людина з Марсу" написав ще під час німецької окупації міста. Тому 100-ліття всесвітньо знаного письменника-фантаста, футуролога та філософа Станіслава Лема у Львові відзначили низкою заходів.

Зокрема, урочистостями у сесійній залі львівської Ратуші за участю письменника Юрія Андруховича, лемознавця Андрія Павлишина, поетки та перекладачки Ірини Старовойт та інших інлетектуалів міста.

Також на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів відкрили меморіальну таблицю письменнику. Окрім того відбулась дискусія про "Місце Лема в українській сучасній культурі" та фестиваль аудіовізуального мистецтва "Тетраматика: Себастіан Соберський [PL]. Лекція "Голоси космосу".

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.