У Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Малюнок створили на стіні компресорної станції. Вона розташована на території колишнього трамвайного депо на вулиці Вітовського, відомого як Lem Station. Це спільний проєкт з офісом "Катовіце – місто музики ЮНЕСКО", офісом "Львів – місто літератури ЮНЕСКО" та ТзОВ "ЛемСтейшн".

Мурал також відкрили у рамках спільного проєкту з польським містом Катовіце – "Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала". Мурал створили львівські митці Віталій та Сергій Грехи.

Львів – рідне місто Станіслава Лема. Там він народився, навчався у місцевій гімназії та університеті. Зазначають, що саме у Львові він сформувався як особистість – провів дитинство та юнацькі роки, а перший фантастичний роман "Людина з Марсу" написав ще під час німецької окупації міста. Тому 100-ліття всесвітньо знаного письменника-фантаста, футуролога та філософа Станіслава Лема у Львові відзначили низкою заходів.

Зокрема, урочистостями у сесійній залі львівської Ратуші за участю письменника Юрія Андруховича, лемознавця Андрія Павлишина, поетки та перекладачки Ірини Старовойт та інших інлетектуалів міста.

Також на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів відкрили меморіальну таблицю письменнику. Окрім того відбулась дискусія про "Місце Лема в українській сучасній культурі" та фестиваль аудіовізуального мистецтва "Тетраматика: Себастіан Соберський [PL]. Лекція "Голоси космосу".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.