"Архіум" поповнено документами з історії євреїв в Україні

ЦДАВО України завантажив до Е-ресурсу оцифровані джерела з історії єврейської людності за доби Української революції 1917-1921 рр.

На початку лютого Центральний державний архів вищих органів влади та управління України завантажив до ресурсу ще 7 фондів, 82 справи, 5419 скан-копій аркушів архівних документів:
- Ф. 1688 – 1-й єврейський піхотний батальйон (1918);
- Ф. 2060 – Міністерство єврейських справ Української Народної Республіки (1918-1921);
- Ф. 2477 – Харківське окружне виборче бюро з підготовки виборів на Всеросійський єврейський з'їзд (1917-1918);
- Ф. 3295 – Єврейський національний секретаріат Української Держави (1918);
- Ф. 3296 – Єврейський національний секретаріат Української Народної Республіки (1918-1919);
- Ф. 4661 – Всеукраїнський Центральний комітет Товариства допомоги єврейському населенню, яке постраждало від воєнних дій (ЄКОПО) (1920-1921);
- Ф. 4662 – Центральний комітет Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії України (1917-1918).
Таким чином, станом на лютий 2022 р. підготовлено й завантажено до "Архіуму" в повному обсязі 28 архівних фондів, 7355 справ, 595000 скан-копій аркушів архівних документів.
 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.