У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати

У Житомирі Поліський національний університет, що розташований в історичній будівлі кінця ХІХ ст., планує перетворити підземні каземати на туристичну локацію.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів ректор університету Олег Скидан.

 

"Будівля, в якій розташований корпус університету, історична, це пам'ятка архітектури 1896-1897 років, де розташовувався окружний суд Волинської губернії. Відповідно, приміщення були адаптовані під будівлю суду, тобто є зала судових засідань, де зараз конференц-хол, є внутрішній дворик, куди виходили арештанти, підземні каземати, де їх утримували.

У 1950-1960-х роках каземати використовувалися для зберігання добрив та інших матеріалів, що були потрібні в навчальному процесі, бо тут розміщений агрономічний факультет. Останні десятиліття вони повністю не використовувалися. Тому ми вирішили зробити там туристичну локацію", – зазначив Скидан.

За його словами, локацію планують популяризувати в контексті історії міста та Волинської губернії, адже у Житомирі збереглося небагато архітектурних пам'яток. Водночас підземні каземати підвищать і привабливість архітектурної пам'ятки, в якій розташований університет.

Скидан додав, що каземати облаштовані так, що в повний зріст там неможливо ходити. Найближчим часом приміщення розчистять та почнуть вивчати.

Дослідженнями займатимуся кафедра економіки, підприємництва та туризму і кафедра суспільних наук університету. Цього року в навчальному закладі відкриють освітню програму "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність", студентів якої також зможуть залучити до цього процесу.


Корпус університету, де розміщені каземати, – пам'ятка архітектури місцевого значення. Він побудований за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.