Українські історики в Польщі засудили ворожі дії Росії проти України

Українське історичне товариство у Польщі висловило рішучий протест проти дій Росії щодо України.

Про це йдеться у заяві Українського історичного товариства у Польщі, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, скупчення понад 100 тисяч російських військ на кордоні з Україною має викликати виправдане занепокоєння та відчуття загрози.

"Дії російської влади можуть призвести до спалаху кривавого збройного конфлікту, який не відбудує російську імперію, а призведе лише до загибелі десятків тисяч солдатів та мирних жителів. Він також призведе до дестабілізації політичної та економічної ситуації в Європі та світі", - йдеться в заяві.

Як підкреслюється в заяві, історія вчить, що не можна відновити імперію, яка розлетілася, і що спроби відтворити її завжди зазнавали невдач і не приносили слави лідерам, які хотіли підкорити інші нації.

"Ми також засуджуємо інші агресивні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. Український народ хоче мирно жити з російським народом, а також і з іншими народами, нарівні з рівними, і вільний з вільними. Таким чином він хоче будувати добросусідські відносини на всіх рівнях, поважаючи гідність нації, її права на свободу і суверенітет, територіальну цілісність своєї держави",- йдеться у прийнятому документі.

Українські історики закликали російську владу припинити війну з Україною, яка триває вже понад вісім років, і звільнити окуповані українські території.

"Ми засуджуємо спотворення історичних подій владою Російської Федерації. Фальсифікація минулого завдає шкоди не лише співгромадянам та інтересам держави, а зокрема й режиму, який це робить. Це питання часу, коли правда переможе, а брехуни зіткнуться із заслуженим гнівом народу", - наголосили експерти.

Історики подякувати державам і націям, які активно в ці важкі часи підтримують Україну та український народ.

Експерти підкреслили: історія показала, що поступки агресору не запобігають війні, а лише сприяють її вибуху.

"Висловлюємо повну підтримку нашим співвітчизникам, які проживають в Україні та за її межами, у боротьбі за незалежну, суверенну та територіально цілісну Україну", - резюмували українські історики в Польщі.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.