Дробович сподівається, що Музей Революції Гідності почнуть будувати до кінця року

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сподівається, що будівництво Музею Революції Гідності розпочнеться наприкінці цього року.

Про це Дробович розповів під час презентації програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

 

"Що стосується музею, якраз в минулому році по музею у нас є багато оптимістичних новин. По перше, вдалося розблокувати переговори з переможцем архітектурного конкурсу, музей отримав право використання ескізу. Відповідно минулого року музей також провів відкриті закупівлі, і за результатами був обраний проєктувальник музею.

Власне ніяких обтяжень немає на цій земельній ділянці, музей може бути побудований. Минулого року було зрушення, яке насправді розблокувало процеси, які були заморожені багато років. Відповідно, з минулого року у нас відбуваються проєктування. Протягом цього року має бути проєктування, і можливо, якщо все буде добре, наприкінці року буде обраний підрядник, і почнуться будівельні роботи по музею. Ми на це сподіваємося", - розповів Дробович.

Він нагадав, що протягом минулого року було декілька рішень уряду, які стосуються вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також розблокування процедури створення Меморіалу і Музею.

За його словами, минулого року в травні рішенням уряду було прийнято розпорядження про створення робочої групи з питань реалізації проєкту "Національного музейного комплексу Героїв Небесної Сотні".

"Я хочу нагадати, що коли ми говоримо про музейний комплекс в Києві, який створюється, то йдеться про два об'єкти – меморіал, власне це Алея, яка тягнеться від Майдану Незалежності до верхнього виходу з метро, і друге – це музей. Це два об'єкти, вони окремо фінансуються і вони окремі з точки зору розрахунків", - сказав він.

Дробович нагадав, що на території меморіалу поки накладені арешти, що пов'язано з розслідуванням убивств на Майдані.

"На земельній ділянці, яка пов'язана з меморіалом нагадаю, накладені арешти прокуратурою вже багато років, і відповідно поки накладені ці арешти, не може бути здійснено будівництво. Хоча є проєкт, він профінансований, виданий аванс. Відповідно цей арешт не дозволяє це робити, арешт не може бути знятий.

Як нам розповідає прокуратура, поки тривають суди, поки обвинувачені в злочинах проти учасників Революції Гідності не використали все своє право на захист, відповідно по всіх інстанціях не пройшов суд, відповідно прокуратура не може зняти арешт, тому що це процесуально ускладнює їм доведення злочинів тих, хто зараз перебуває в суді, якраз по цих справах", - зазначив він.

Також він нагадав, що 17 лютого минулого року вийшло розпорядження "Про план заходів з вшанування подвигів учасників Революції Гідності".

"Хочу нагадати, що воно затверджує порядок вшанування і відзначення на наступні 5 років. Відповідно, всі органи центральної влади, місцевого самоврядування, а також дипломатичні представництва, завдяки цьому плану мають можливість відповідно планувати та бюджетувати заходи із вшанування", - сказав він.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.