Дробович сподівається, що Музей Революції Гідності почнуть будувати до кінця року

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сподівається, що будівництво Музею Революції Гідності розпочнеться наприкінці цього року.

Про це Дробович розповів під час презентації програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

 

"Що стосується музею, якраз в минулому році по музею у нас є багато оптимістичних новин. По перше, вдалося розблокувати переговори з переможцем архітектурного конкурсу, музей отримав право використання ескізу. Відповідно минулого року музей також провів відкриті закупівлі, і за результатами був обраний проєктувальник музею.

Власне ніяких обтяжень немає на цій земельній ділянці, музей може бути побудований. Минулого року було зрушення, яке насправді розблокувало процеси, які були заморожені багато років. Відповідно, з минулого року у нас відбуваються проєктування. Протягом цього року має бути проєктування, і можливо, якщо все буде добре, наприкінці року буде обраний підрядник, і почнуться будівельні роботи по музею. Ми на це сподіваємося", - розповів Дробович.

Він нагадав, що протягом минулого року було декілька рішень уряду, які стосуються вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також розблокування процедури створення Меморіалу і Музею.

За його словами, минулого року в травні рішенням уряду було прийнято розпорядження про створення робочої групи з питань реалізації проєкту "Національного музейного комплексу Героїв Небесної Сотні".

"Я хочу нагадати, що коли ми говоримо про музейний комплекс в Києві, який створюється, то йдеться про два об'єкти – меморіал, власне це Алея, яка тягнеться від Майдану Незалежності до верхнього виходу з метро, і друге – це музей. Це два об'єкти, вони окремо фінансуються і вони окремі з точки зору розрахунків", - сказав він.

Дробович нагадав, що на території меморіалу поки накладені арешти, що пов'язано з розслідуванням убивств на Майдані.

"На земельній ділянці, яка пов'язана з меморіалом нагадаю, накладені арешти прокуратурою вже багато років, і відповідно поки накладені ці арешти, не може бути здійснено будівництво. Хоча є проєкт, він профінансований, виданий аванс. Відповідно цей арешт не дозволяє це робити, арешт не може бути знятий.

Як нам розповідає прокуратура, поки тривають суди, поки обвинувачені в злочинах проти учасників Революції Гідності не використали все своє право на захист, відповідно по всіх інстанціях не пройшов суд, відповідно прокуратура не може зняти арешт, тому що це процесуально ускладнює їм доведення злочинів тих, хто зараз перебуває в суді, якраз по цих справах", - зазначив він.

Також він нагадав, що 17 лютого минулого року вийшло розпорядження "Про план заходів з вшанування подвигів учасників Революції Гідності".

"Хочу нагадати, що воно затверджує порядок вшанування і відзначення на наступні 5 років. Відповідно, всі органи центральної влади, місцевого самоврядування, а також дипломатичні представництва, завдяки цьому плану мають можливість відповідно планувати та бюджетувати заходи із вшанування", - сказав він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.