На Прикарпатті планують відновити церкву з фільму «Тіні забутих предків». ВІДЕО

На Прикарпатті у селі Космач хочуть відновити знищену церкву Святої Параскеви, яку показав кінорежисер Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків».

Про це в Івано-Франківську представникам ЗМІ розповів перший проректор Університету Короля Данила, доцент кафедри архітектури та містобудування Михайло Космій, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Найперше ми знайшли відео Зеновія Соколовського, і воно є унікальним, бо відображає церкву Святої Параскеви перед її знищенням. У нас триває науково-дослідна робота, і ми хочемо цю церкву відновити. Якщо вдасться її повністю відновити завдяки спонсорам, то ми це готові зробити. В іншому випадку, ми відновимо її у 3D-проекції. Студенти вже над цим працюють", – повідомив Космій.

За його словами, науковці університету оцифрували численні архівні матеріали, які стосуються храму Святої Параскеви. Найважливішим серед них вважають відео науковця та краєзнавця Зеновія Соколовського, яке презентували в Івано-Франківську.

"Цьому відео рівно 50 років. Тоді ми з дружиною після Львівської політехніки були у Космачі біля церкви Святої Параскеви, яка є у фільмі "Тіні забутих предків". Я відзняв цю гуцульську церкву з усіх боків. Тепер я працюю в Університеті Короля Данила, і разом зі своїми колегами архіви відтворили", – розповів Соколовський.

Він зауважив, що за ці 50 років до нього ніхто не звертався за відео та світлинами храму. Але тоді, щоб врятувати храм, Соколовський зробив обміри та проєкт, за якими споруду можна відновити. Втім, саме ця ініціатива стала причиною прослуховування та допитів у КҐБ, що змусило тоді молодого архітектора повернутися до Львова.

"Тоді влада не дала мені дозволу на ремонт та реставрацію цієї церкви. Мені говорили, що всі церкви в Україні будуть знесені, а на їхньому місці зведуть піонерські табори та будинки культури", – пригадує краєзнавець.

Нині відео Соколовського відновили в межах проєкту "Врятуймо скарби разом!", а його ініціативу підтримують не лише науковці, але й громада Космача.

"Адміністрація Космацької ОТГ, депутатський корпус і ми вже всі задумуємось, як відновити церкву за цими ескізами як музейний комплекс", – розповів на презентації голова Космацької ОТГ Дмитро Мохначук.

Він сподівається, що храм у Космачі відновлять і бодай раз на рік дозволять проводити там богослужіння. Водночас науковці вже побачили на відео ікони, місцезнаходження яких досі вважають загадкою.

 

Відомо, що храм Святої Параскеви був зведений у Космачі 1720 року. На Гуцульщині цю церкву називають ще "довбушівською" через легенду, яка розповідає про те, що кошти на її зведення дав легендарний Олекса Довбуш. Храм мав всі обриси гуцульської церкви: зведений з дерева, без жодного цвяха і вкритий гонтою. Цвяхи для кріплення, традиційно, тут заміняли тиблями. У 1773 році у храмі замінили іконостас.

Церква згоріла у 1982 році і на її місці виросло кладовище. Науковці вважають, що Параджанов врятував давній іконостас цієї церкви, коли забрав його для зйомок фільму "Тіні забутих предків" на кіностудію Довженка. Нині частина давнього іконостасу Космацької церкви зберігається в музеях Івано-Франківська.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.