Листи до митрополита: дослідники вперше опублікували матеріали з кримінальної справи Йосифа Сліпого

Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі документи з архівно-кримінальної справи митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Сьогодні — 130 років з дня його народження

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • ордер на арешт та обшук;

  • анкета арештованого Йосифа Сліпого;

  • протоколи допитів митрополита УГКЦ; 

  • протокол обшуку в резиденції митрополита у Львові 12-14 квітня 1945 р;

  • список антирадянської націоналістичної літератури вилученої в резиденції;

  • листи, написані до митрополита греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, тощо.

Серед опублікованих матеріалів збірки — листи до Йосифа Сліпого, написані відомими діячами греко-католицької церкви, зокрема блаженним священномучеником Василем Величковським, що писав митрополиту з концтаборів ГУЛАГу (Главное управление исправительно-трудовых лагерей). 

Серед адресантів — відома монахиня, праведниця народів світу Олена Вітер, яку заарештували за звинуваченням у планах вбити двох співробітників НКВД, а також радянського письменника Ярослава Галана. В одному з листів до Сліпого Олена ділиться власними роздумами про радянські репресії проти духовенства та церкви, згадує фізичні тортури котрих вона зазнала під час перебування в НКВД: "…По бурі – котра часом і корисна, бо все, що немає сильного фундаменту – вириває з корінням всякого рода дерева і навіть дах з домів. Потім начинають будувати ще кращі будівлі-гиганти, на сильних фундаментах. Так все мені тепер зрозуміло і ясно, перейшла університет життя – пізнала і ще більше оцінила ту велику ласку покликання…". 

Раніше листи, адресовані Йосифу Сліпому не були опубліковані, більшість з них  вперше публікують у вільному доступі. Під час заслання митрополита вони зберігалися в будинку для інвалідів в місті Маклаково (тепер — місто Лісосибірськ) Красноярського краю, та були вилучені під час його чергового арешту у 1958 році.

Довідка: Йосиф Сліпий — видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944 — 1984 років, кардинал. Був переслідуваний радянською владою, відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Реабілітований, як необґрунтовано засуджений, у 1991 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.