На Харківщині руйнуються дві садиби, пов’язані зі Сковородою

На Харківщині руйнуються дві садиби, де гостював і працював філософ, поет, педагог Григорій Сковорода – будинок у селищі Бабаї до кінця осені мають законсервувати, а маєток у селі Великий Бурлук узагалі не має власника.

Як розповів кореспонденту Укрінформу заступник директора департаменту культури і туризму Харківської ОДА Олександр Костін, на сесії обласної ради 10 червня виділили кошти на проєкт консервації будівлі в Бабаях.

 

"На цій сесії до програми соцекономрозвитку включено проєкт щодо розробки науково-проєктної документації з проведення першочергових робіт з консервації, виділено 194 тис. грн на це, і ці кошти у вигляді субвенції Височанській селищній раді (до якої наразі входять Бабаї - ред.)", - пояснив Костін.

Він нагадав, що ще у 2018 році було розроблено науково-проєктну документацію на проведення реставраційних робіт на цій пам'ятці, проєкт було включено в програму соціально-економічного розвитку області. Минулого року місцевій раді – на той час Бабаївській селищній – виділили 1 млн грн на початок реставрації. Гроші не освоїли, тому вони повернулися до бюджету.

"Станом на сьогодні ця документація потребує суттєвого коригування, оскільки вона розроблена ще 3 роки тому. Відповідно до проєкту на реставраційні роботи потрібно було близько 7 млн грн. На початок цього року прогнозоване фінансування закладалося в розмірі 3 млн. Після коригування документації можна буде сказати, скільки коштуватиме повна реставрація. За попередніми підрахунками фахівців, це 15-17 млн, тобто значно дорожче", - зазначив Костін.

Наразі, підкреслили в ОДА, потрібно зупинити руйнацію пам'ятки, законсервувати її. Ці протиаварійні роботи коштуватимуть близько 1,5 млн грн. Якщо документацію розроблять швидко, то вже на наступній сесії (наприкінці літа чи у вересні) ці кошти можуть бути виділені з обласного бюджету.

"Якщо виділяються кошти, то, за оцінками фахівців, роботи можна провести за 2 місяці, тобто до кінця осені. І паралельно треба займатися коригуванням проєкту реставрації", - додав Костін.

Щодо будинку у селі Великий Бурлук, то 23 червня в Харківській обласній прокуратурі повідомили, що ця пам'ятка взагалі не має балансоутримувача. Наразі Куп'янська окружна прокуратура подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву на Великобурлуцьку селищну раду через бездіяльність та вимагає від органу місцевого самоврядування набуття права власності.

 

"Встановлено, що будинок загальною площею понад 1500 кв. м взято під охорону у 1972 році, а у 2008 році – віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. При цьому власника даного об'єкта нерухомого майна не встановлено, будь-яка інформація з цього приводу в органах охорони культурної спадщини відсутня.

Незважаючи на це, органом місцевого самоврядування заходів щодо визнання права власності на згаданий об'єкт за територіальною громадою протягом тривалого часу не вжито, що призводить до того, що пам'ятка історії зазнає руйнації, оскільки будь-які ремонтні, реставраційні чи інші роботи, пов'язані із збереженням та схоронністю об'єкта культурної спадщини, не проводяться", - заявили в прокуратурі.

У відомстві наголосили, що в цьому будинку в 80-х рр. XVIII ст. жив Григорій Сковорода. Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських-Задонських.


Напівзруйнований маєток у Бабаях, у частині котрого живуть кілька родин, – також одне зі сковородинівських місць на Слобожанщині. Філософ навідувався в це селище, оскільки в ньому священником був його колишній учень по Харківському колегіуму Яків Правицький, і тут навколо Сковороди утворився своєрідний гурток.

Будинок належав власнику Бабаїв Петру Щербініну, дослідники вважають, що в нього й зупинявся Сковорода. Саме в Бабаях він написав більшу частину "Байок Харківських", про що сповіщає меморіальна табличка, встановлена на будівлі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.