На Харківщині руйнуються дві садиби, пов’язані зі Сковородою

На Харківщині руйнуються дві садиби, де гостював і працював філософ, поет, педагог Григорій Сковорода – будинок у селищі Бабаї до кінця осені мають законсервувати, а маєток у селі Великий Бурлук узагалі не має власника.

Як розповів кореспонденту Укрінформу заступник директора департаменту культури і туризму Харківської ОДА Олександр Костін, на сесії обласної ради 10 червня виділили кошти на проєкт консервації будівлі в Бабаях.

 

"На цій сесії до програми соцекономрозвитку включено проєкт щодо розробки науково-проєктної документації з проведення першочергових робіт з консервації, виділено 194 тис. грн на це, і ці кошти у вигляді субвенції Височанській селищній раді (до якої наразі входять Бабаї - ред.)", - пояснив Костін.

Він нагадав, що ще у 2018 році було розроблено науково-проєктну документацію на проведення реставраційних робіт на цій пам'ятці, проєкт було включено в програму соціально-економічного розвитку області. Минулого року місцевій раді – на той час Бабаївській селищній – виділили 1 млн грн на початок реставрації. Гроші не освоїли, тому вони повернулися до бюджету.

"Станом на сьогодні ця документація потребує суттєвого коригування, оскільки вона розроблена ще 3 роки тому. Відповідно до проєкту на реставраційні роботи потрібно було близько 7 млн грн. На початок цього року прогнозоване фінансування закладалося в розмірі 3 млн. Після коригування документації можна буде сказати, скільки коштуватиме повна реставрація. За попередніми підрахунками фахівців, це 15-17 млн, тобто значно дорожче", - зазначив Костін.

Наразі, підкреслили в ОДА, потрібно зупинити руйнацію пам'ятки, законсервувати її. Ці протиаварійні роботи коштуватимуть близько 1,5 млн грн. Якщо документацію розроблять швидко, то вже на наступній сесії (наприкінці літа чи у вересні) ці кошти можуть бути виділені з обласного бюджету.

"Якщо виділяються кошти, то, за оцінками фахівців, роботи можна провести за 2 місяці, тобто до кінця осені. І паралельно треба займатися коригуванням проєкту реставрації", - додав Костін.

Щодо будинку у селі Великий Бурлук, то 23 червня в Харківській обласній прокуратурі повідомили, що ця пам'ятка взагалі не має балансоутримувача. Наразі Куп'янська окружна прокуратура подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву на Великобурлуцьку селищну раду через бездіяльність та вимагає від органу місцевого самоврядування набуття права власності.

 

"Встановлено, що будинок загальною площею понад 1500 кв. м взято під охорону у 1972 році, а у 2008 році – віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. При цьому власника даного об'єкта нерухомого майна не встановлено, будь-яка інформація з цього приводу в органах охорони культурної спадщини відсутня.

Незважаючи на це, органом місцевого самоврядування заходів щодо визнання права власності на згаданий об'єкт за територіальною громадою протягом тривалого часу не вжито, що призводить до того, що пам'ятка історії зазнає руйнації, оскільки будь-які ремонтні, реставраційні чи інші роботи, пов'язані із збереженням та схоронністю об'єкта культурної спадщини, не проводяться", - заявили в прокуратурі.

У відомстві наголосили, що в цьому будинку в 80-х рр. XVIII ст. жив Григорій Сковорода. Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських-Задонських.


Напівзруйнований маєток у Бабаях, у частині котрого живуть кілька родин, – також одне зі сковородинівських місць на Слобожанщині. Філософ навідувався в це селище, оскільки в ньому священником був його колишній учень по Харківському колегіуму Яків Правицький, і тут навколо Сковороди утворився своєрідний гурток.

Будинок належав власнику Бабаїв Петру Щербініну, дослідники вважають, що в нього й зупинявся Сковорода. Саме в Бабаях він написав більшу частину "Байок Харківських", про що сповіщає меморіальна табличка, встановлена на будівлі.

Постріл у самого себе. Містерія Миколи Хвильового

Запросив до себе друзів – Олеся Досвітнього й Миколу Куліша. І, сказавши, що зараз покаже, як у сьогоднішніх умовах має творити пролетарський письменник, вийшов у свою кімнату. Пролунав постріл. Це сталося 13 травня 1933 року.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.