Музей Сковороди планують внести в програму «Велика реставрація»

Три об'єкти Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди можуть внести в програму "Велика реставрація".

Про це повідомляє канал "Дом".

 

Комплекс розташований у селі Сковородинівка на Харківщині, де український філософ Григорій Сковорода провів останні роки життя і був похований. Музей давно не ремонтували, він перебуває в аварійному стані.

Директор Національного літературно-меморіального музею Наталя Мицай показала кореспондентам "Дому" дерев'яну комору, побудовану без жодного цвяха ще в ХIX столітті. Вона закрита для відвідувачів — є небезпека обвалення покрівлі. Приміщення потребує термінової реставрації.

"Ми, наскільки могли, його відремонтували, в деяких місцях прогнили стіни, потрібно замінювати цоколь, фундамент зміцнювати. І, звичайно ж, зберегти деревину, ту, яка залишилася на сьогодні ще цілою", — розповіла директор музею.

У будівлі керуючого маєтком — зараз місцевий клуб. А в кінці ХIX століття його використовували як ковальську майстерню, пекарню, їдальню. Тут же були приміщення для прислуги. Нещодавно в будівлі почала осипатися стеля і тріскатися підлога.

Співробітники установи підготували проєкт реставрації ще 9 років тому. Подавали заявку на грант, але грошей так і не отримали.

На території комплексу є ще одна пам'ятка — дуб, під яким любив відпочивати і працювати Григорій Сковорода. Співробітники музею написали сотні листів до Міністерства культури з проханням врятувати реліквію.

"Результатом таких листів стало включення нашого музею в програму президента України і уряду "Велика реставрація", куди внесено понад 150 об'єктів", — розповіла заступник директора музею Наталя Баско.

Сума, необхідна для реставрації, — понад 50 млн грн. Проєктну документацію допомагали готувати в Харківській ОДА.

Якщо об'єкт пройде відбір — планують все відремонтувати до 2022 року: до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Крім музею у Сковородинівці, Харківська область планує подати для участі в конкурсі "Велика реставрація" ще 10 об'єктів, серед яких — Шарівський палацово-парковий комплекс "Садиба", штаби військових поселень у Чугуєві, Пархомівський художній музей.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище