Музей Сковороди планують внести в програму «Велика реставрація»

Три об'єкти Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди можуть внести в програму "Велика реставрація".

Про це повідомляє канал "Дом".

 

Комплекс розташований у селі Сковородинівка на Харківщині, де український філософ Григорій Сковорода провів останні роки життя і був похований. Музей давно не ремонтували, він перебуває в аварійному стані.

Директор Національного літературно-меморіального музею Наталя Мицай показала кореспондентам "Дому" дерев'яну комору, побудовану без жодного цвяха ще в ХIX столітті. Вона закрита для відвідувачів — є небезпека обвалення покрівлі. Приміщення потребує термінової реставрації.

"Ми, наскільки могли, його відремонтували, в деяких місцях прогнили стіни, потрібно замінювати цоколь, фундамент зміцнювати. І, звичайно ж, зберегти деревину, ту, яка залишилася на сьогодні ще цілою", — розповіла директор музею.

У будівлі керуючого маєтком — зараз місцевий клуб. А в кінці ХIX століття його використовували як ковальську майстерню, пекарню, їдальню. Тут же були приміщення для прислуги. Нещодавно в будівлі почала осипатися стеля і тріскатися підлога.

Співробітники установи підготували проєкт реставрації ще 9 років тому. Подавали заявку на грант, але грошей так і не отримали.

На території комплексу є ще одна пам'ятка — дуб, під яким любив відпочивати і працювати Григорій Сковорода. Співробітники музею написали сотні листів до Міністерства культури з проханням врятувати реліквію.

"Результатом таких листів стало включення нашого музею в програму президента України і уряду "Велика реставрація", куди внесено понад 150 об'єктів", — розповіла заступник директора музею Наталя Баско.

Сума, необхідна для реставрації, — понад 50 млн грн. Проєктну документацію допомагали готувати в Харківській ОДА.

Якщо об'єкт пройде відбір — планують все відремонтувати до 2022 року: до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Крім музею у Сковородинівці, Харківська область планує подати для участі в конкурсі "Велика реставрація" ще 10 об'єктів, серед яких — Шарівський палацово-парковий комплекс "Садиба", штаби військових поселень у Чугуєві, Пархомівський художній музей.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".