Малюнок, куплений за $30, виявився шедевром Дюрера вартістю понад $10 млн

Малюнок німецького художника Альбрехта Дюрера виявився цінним твором мистецтва. Експерти оцінили роботу митця в $10 млн.

Про це повідомляє CNN.

 

Малюнок чоловік придбав ще у 2016 році на барахолці у місті Конкорд, штат Массачусетс. Він показав його своєму другу, керуючому магазином раритетних книг. У 2019 році цей магазин відвідав підприємець та артдилер Кліффорд Шорер. Під час розмови про мистецтво керуючий згадав, що його друг має те, що, на їхню думку, могло бути роботою Дюрера.

За даними Agnews Gallery — лондонського аукціонного дому — Дюрера вважають одночасно найбільшим німецьким художником свого часу та одним із найважливіших художників та інтелектуалів епохи Відродження.

Малюнок, який вдалося ідентифікувати експертам, називається "Богородиця з немовлям".

Встановити автентичність роботи вдалося, зокрема, завдяки водяному знаку у вигляді тризубця, який був присутній на всіх роботах Дюрера. Фахівці заявили, що малюнок — перша знайдена за 80 років робота німецького майстра.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.