«Піккардійська Терція» дає нове життя стрілецькій пісні

Вокальна формація «Піккардійська Терція» осучаснила прочитання знаної стрілецької пісні «Йде січове військо», написаної понад сто років тому Михайлом Гайворонським

Про це повідомив художній керівник вокальної формації "Піккардійська Терція" Володимир Якимець.

 

"Уже понад два тижні кожен із нас бореться на різних фронтах: хтось – чергує на блокпості, хтось – волонтерить, хтось – допомагає біженцям, хтось - розливає бандерівське смузі. Але і як творчі люди ми не могли залишитися осторонь - і в музичний спосіб також висловили свою громадянську позицію. Ми наважилися замінити у пісні геніального автора Михайла Гайворонського слово "січове" на "українське"", - розповів Якимець.

Він наголосив, що Українське військо – це зараз усі: і наші мужні воїни, і безстрашна тероборона, і жертовні волонтери, і лікарі, і журналісти, і навіть добровольці міжнародного легіону, які з'їхалися до України з усього світу.

Окрім того, вокальна формація "Піккардійська Терція" дописала у пісні новий куплет: "Йде українське військо, звитяги година. Як поборем ворогів - все буде Україна!".

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.