На Львівщині впіймали вандала, який розбив 59 хрестів на могилах січових стрільців

У Стрию на міському кладовищі 20-річний місцевий мешканець розбив 59 хрестів і пам'ятників на могилах січових стрільців. Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Львівської області, передає Укрінформ.

 

Зазначається, що про вандалізм на цвинтарі у Стрию поліцію повідомили місцеві мешканці 8 липня близько 5.30.

"Під час обстеження території цвинтаря правоохоронці помітили чоловіка, який саме намагався повалити один із хрестів на місці поховання січових стрільців. Побачивши поліцейських, він намагався втекти, проте правоохоронці наздогнали його та затримали. Особу зловмисника встановлено – ним виявився 20-річний житель Стрия. Як попередньо встановили правоохоронці, загалом чоловік пошкодив 59 намогильних хрестів та пам'ятників", - йдеться у повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 (Осквернення або руйнування могили борців за незалежність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Досудове розслідування триває.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.