На Львівщині впіймали вандала, який розбив 59 хрестів на могилах січових стрільців

У Стрию на міському кладовищі 20-річний місцевий мешканець розбив 59 хрестів і пам'ятників на могилах січових стрільців. Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Львівської області, передає Укрінформ.

 

Зазначається, що про вандалізм на цвинтарі у Стрию поліцію повідомили місцеві мешканці 8 липня близько 5.30.

"Під час обстеження території цвинтаря правоохоронці помітили чоловіка, який саме намагався повалити один із хрестів на місці поховання січових стрільців. Побачивши поліцейських, він намагався втекти, проте правоохоронці наздогнали його та затримали. Особу зловмисника встановлено – ним виявився 20-річний житель Стрия. Як попередньо встановили правоохоронці, загалом чоловік пошкодив 59 намогильних хрестів та пам'ятників", - йдеться у повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 (Осквернення або руйнування могили борців за незалежність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Досудове розслідування триває.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.