На Львівщині впіймали вандала, який розбив 59 хрестів на могилах січових стрільців

У Стрию на міському кладовищі 20-річний місцевий мешканець розбив 59 хрестів і пам'ятників на могилах січових стрільців. Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Львівської області, передає Укрінформ.

 

Зазначається, що про вандалізм на цвинтарі у Стрию поліцію повідомили місцеві мешканці 8 липня близько 5.30.

"Під час обстеження території цвинтаря правоохоронці помітили чоловіка, який саме намагався повалити один із хрестів на місці поховання січових стрільців. Побачивши поліцейських, він намагався втекти, проте правоохоронці наздогнали його та затримали. Особу зловмисника встановлено – ним виявився 20-річний житель Стрия. Як попередньо встановили правоохоронці, загалом чоловік пошкодив 59 намогильних хрестів та пам'ятників", - йдеться у повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 (Осквернення або руйнування могили борців за незалежність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Досудове розслідування триває.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.