Фільм «Тарас. Повернення» виклали у вільний доступ

Створена за підтримки Держкіно стрічка режисера та письменника Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» відкрита для вільного перегляду на Youtube. Це масштабна екранізація його однойменного роману про останні місяці заслання Тараса Шевченка в російській царській армії, що окупувала в середині ХІХ ст. казахські степи

На підтримку України у відсічі ворогові: компанія ІнсайтМедіа відкрила для вільного перегляду художній фільм "Тарас. Повернення". Зібрані пожертви будуть використані для надання гуманітарної допомоги, в тому числі для організації евакуації мирних мешканців з районів активних бойових дій.

Створена за підтримки Держкіно стрічка режисера та письменника Олександра Денисенка "Тарас. Повернення" відкрита для вільного пергляду на Youtube. Це масштабна екранізація його однойменного роману про останні місяці заслання Тараса Шевченка в російській царській армії, що окупувала в середині ХІХ ст. казахські степи.

Як зазначається, компанія ІнсайтМедіа пропонує усім небайдужим людям планети доєднатися до марафону #SafeUkrainians шляхом перегляду українських фільмів та внесення пожертв на користь українського народу. Кошти, зібрані під час марафону будуть використані для надання гуманітарної допомоги, в тому числі для організації евакуації мирних мешканців з районів активних бойових дій.

За сюжетом фільму того літа поет, засланий на військову службу в російській царській армії, отримує звістку від друзів про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти про це Тараса, й не видає наказ про його звільнення. Більше того, до форту із таємною місією прибуває агент з Петербурга…

Дивіться фільм, головні ролі в якому зіграли Борис Орлов, Богдан Бенюк, Олександр Пожарський, Роман Луцький, Ганна Топчій та Акнієт Оринтай, на Youtube ІнсайтМедіа.

 








«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.