IN MEMORIAM: помер ветеран кримськотатарського національного руху Курсеїт Абдуллаєв

Помер активіст, який першим у Криму підняв синьо-жовтий прапор

Сьогодні в Криму на 66-му році життя помер ветеран кримськотатарського національного руху Курсеїт Абдуллаєв. Про це повідомив член Меджлісу Ескендер Барієв.
Курсеїт аг'я Абдуллаєв присвятив все своє життя ненасильницькій боротьбі кримських татар за повернення на батьківщину та захист колективних прав корінного народу на рідній землі.
Курсеїт аг'я Абдуллаєв першим підняв український синьо-жовтий прапор у Криму у 1991 році.
Курсейт Агаа був членом Центральної Ради Організації кримськотатарського національного руху, делегатом Курултаю кримськотатарського народу різних скликань.
30 березня 2015 року окупаційний суд у Сімферополі засудив Курсеїта Абдуллаєва до примусових роботи за використання на акції прапора України з написом: "Крим - це Україна".
 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.